Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Фото путівник Житомира
Наприкінці 1990-х років цей фото путівник був чи не єдиним у переліку подібних видань у нашому краї. Часи були складні, якісна поліграфічна продукція коштувала недешево. Та й місто, скажемо чесно, особливою туристичною привабливістю не відзначалося. Завдяки невтомній праці нині покійного Георгія Павловича Мокрицького в Житомирі зʼявилося чимало книг краєзнавчого характеру, серед яких і ця. Книжечка не грубезна, невелика, її можна було б доповнювати і доповнювати новими світлинами. Текст дубльовано декількома мовами - треба віддати належне цьому.
Історія спорту на Житомирщині
Унікальне видання, яке містить інформацію про історію спорту на Житомирщині, від найдавніших часів до сучасності, тобто до початку 2000-х років. Звісно, що основний масив присвячений радянському періодові. У книзі є чимало чорно-білих фотографій, які ілюструють більше розвиток фізичної культури у школах та інститутах. Тома дехто може критикувати автора за характер і для радянського часу стиль викладу матеріалу.
#
Весняне море
Весна… Пора року, що неодмінно прийде після зими. Замість снігу будуть струмочки, замість білих зайчиків - сірі, і Христя із сумної стане веселою. Засвітить яскравіше сонечко, сніг розтане і буде величезне весняне море із дельфінами і китами. А разом із морем зникне сніговик, якого всюди буде шукати маленький хлопчик. Напевно, єдине, що не подобається у приході весни, це зникнення сніговиків, маленьких друзів дітей і синичок. Звісно, що віршики у книзі про це і не тільки. Про струмочки, сонечко, весняний настрій. І вкотре повторюся - чудові картинки: діток, природи, кораблів.
І це називається літо?!
Ще одна чудова книжка для малечі, де віршики присвячено певній порі року. Цього разу мова йде про літо. Це сповнена добра і теплоти книжечка для діточок дошкільного віку, хоча і молодшим школярам буде цікаво. Головні герої - феї, гномики, жабки, маленькі діти. Найбільше мені припав до душі віршик «І це називається літо», в якому йдеться про обуреного маленького хлопчика, який через дощ не може вийти надвір погратися. Дитинка обурена, і її можна зрозуміти: дощ руйнує всі плани.
#
#
#
Новий відвідувач Кан на краю світу
Ханна - звичайна пятнадцятирічна дівчина, яка в негоду потрапила до незвичайного кафе. Для неї все видається дивним, підозрілим, вона боїться довіряти. А все через те, що в житті дівчина не бачить розуміння і підтримки...
Батьки постійно вживають алкоголь, приводять підозрілих дружків, від яких треба закриватися у кімнаті, у будинку сморід і сміття, їсти немає, що там казати про любов, допомогу з боку батьків...
#
Третій візит до кафе на краю світу
Джон, потрапивши у негоду, утретє опиняється в тому самому загадковому кафе, де був кпершу років 20 тому і знову стикається з важливими питаннями. Але цього разу він не сам, зустрічає пятнадцятирічну Ханну, яку дощ та злива застали в дорозі. Дівчина трохи налякана, недовірлива, боїться зради і брехні. Та якщо для Джона це звичне кафе, чи готова дівчинка відповісти на важливі питання?
#
Повернення до кафе на краю світу
Пройшло 10 років, як Джон вперше побував у кафе на краю світу. Його погляди на життя змінились. Усі свої думки, висновки він заносить до книги осяяння, яка у майбутньому може стати провідником для тих, хто «загубився». Тепер він не зациклений на роботі, а здійснює свою мрію - подорожує. І саме в подорожі на Гаваях він знову опиняється в цьому кафе. Але цього разу разом з Кейсі, Майком, в маленькою Енні він допоможе Джесіці - випадковій відвідувачці віднайти життєвий орієнтир. За чашкою кави героїня подивиться на своє життя іншими очима.