Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Треба вірити в себе!
Невеличка дитяча казочка про мотивацію. А я б додала, що важливою є не лише віра у свої сили, а й підтримка рідних або тих людей, що тебе люблять і цінують. І тоді обовʼязково все вийде. Кошенятко Вуглик боялося всього - і мишей, і кота Боцмана. Але для того, щоб стати хоробрим, потрібно було опинитися в певних обставинах, - залишитися самому, коли матуся пішла в гості. Й от тоді кошеня змушене було дорослішати і ставати сильним, інакше б не вижило.
#
Чарівні ліки від дитячих страхів
Уявіть собі книжку, яка вміє обіймати. От саме такі відчуття дарує історія Наталії Чуб про маленьке «Хоробре кошеня». Це не просто казочка на ніч - це справжня, жива підтримка для всіх малюків, які іноді чогось лякаються. Адже боятися темряви, нових місць чи голосних звуків - це абсолютно нормально, і авторка говорить про це з неймовірною повагою до дитячих почуттів.
Біла жінка
Новела Степана Левинського «Біла жінка» входить до циклу «З Японського дому» і написана в 1931 році. У тексті яскраво простежено протистояння расового ґатунку - між білими та азіатами зокрема. Автор розповідає про свого японського друга Йошіо, який приїхав до Парижу, щоб побачити Європу, але вчитися - то було прикриття. Найбільше його цікавило жіноцтво, якого він, проте, боявся і ніяковів, коли поряд була біла жінка.
#
Як подолати страх?
Якщо ви маєте, якийсь страх не соромтеся і не беріть його до серця та якщо цей страх вам аж дуже набрид і ви хочете викинути його мов зайву і не потрібну річ, пориньте у читання цієї терапевтичної казки адже тут чорний котик на ім'я Вуглик боявся і щурів, і темряви, і старого кота Боцмана однак прийшов час і малюку вдалося подолати кожен страх. А чому йому це вдалося? Бо він знаходив нестандартні рішення, мав мотивацію ( вийти на прогулянку , повірив у себе і не здавався, навіть коли зустрівся з Боцманом.
#
Ще одна історія про покритку
Якось цього місяця мені доводиться читати багато творів про покриток. «Катерина» Шевченка, «Життя» Миколи Хвильового, а сьогодні прочитала новелу «Кров» Антона Крушельницького. Напевно, ця проблема дійсно хвилювала наше суспільство, хоч про неї мало говорять, якщо брати за основу шкільну програму. Новела Крушельницького мені сподобалася, хоча вона виглядає спершу банально: 18-річна дівчина Гандзя боїться розмов про любов та інтим, аж раптом зустрічає 27-річного Михася і закохується в нього. Дівчина простого походження, заробляє тим, що гарно шиє.
#
Генетика бунту та кров династії Ґераїв
Сюжет тримається не на голому патріотичному пафосі, а на блискучій детективній інтризі. Головний герой, юний Роман, носить на грудях срібний оберіг, подарований матір'ю. І раптом полонений кримський посол впізнає на цьому амулеті тамгу - родовий знак правлячої ханської династії Ґераїв. Цей сюжетний інтригує: майбутній український лицар-месник, який стає кісткою в горлі орді, раптом виявляється носієм таємниці своїх найлютіших ворогів. Воронський майстерно грається з цією психологічною міною, змушуючи героя шукати власну ідентичність на кривавій межі двох абсолютно різних світів.
#
#
Вайбова рецензія 29.0. Бурундук, той що Бондарук
Книга Івана Андрусяка «28 днів із життя Бурундука» - це реальна жиза для кожного, хто хоч раз почувався аутсайдером у класі або мріяв про суперсили, щоб розкидати всі трабли одним махом.
Головний герой Івась Бондарук, якого всі кличуть Бурундуком через його щічки та певну неповороткість - це максимально зрозумілий персонаж, у якому впізнаєш себе. Він не ідеальний Гігачад, він просто малий, який хоче подобатися дівчаткам, не отримувати на горіхи від фізрука і якось вижити в цьому шкільному пеклі.