
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Вбивства з виколотими очима
«Дим і попіл» британського письменника індійського походження Абіра Мухерджі перекидає нас у спекотну, вологу та політично вибухонебезпечну Калькутту 1921 року. Це третя книга із серії про капітана Сема Віндема та його сержанта-індійця Суррендраната Банерджі, якого британці ліниво перехрестили на «Нездоланного-не». І якщо чесно, Мухерджі тут видає просто еталонний історичний нуар, де політичний бруд перемішується з особистим падінням.
#
Свій проти своїх
«Справа 1569» - це дуже круте і логічне завершення арки. І якщо в попередній книзі ми бігали по лісах за маніяком, то тут Горст повертає нас до того, з чого все починалося - до тихої, паперової, але від того не менш напруженої роботи. І тут є один дуже болючий для будь-якого копа момент: Вістінґу доводиться копирсатися у брудній білизні власного відділку.
Герлок Шолмс приїздить запізно
Остання новела збірки «Герлок Шолмс приїздить запізно» є таким собі поєднанням першої новели про трансконтинентальну подорож та містком до продовження пригод видатного злодія всіх часів. Тож однозначно чекатимемо на продовження! Отже, Шерлок Голмс (хай Леблан і поміняв літери в імені і прізвищі) і Арсен Люпен зустрінуться. Люпен у передчутті: повага до свого ворога - крута риса істинного злодія. Мало того, Голмс-Шолмс має знайти людину, яка вирішила пограбувати замок (ми розуміємо, що це Люпен) і вивезти звідти всі дорогоцінності та меблі.
#
Правосуддя Декстера по-українськи
«Тільки нікому про це не кажи» - це не просто детектив, це лютий, відвертий і максимально болючий психологічний тру-крайм, який дістає на світло найбрудніші таємниці, про які в нашому суспільстві прийнято мовчати.
#
"Дикий Захід" по-українськи
«Місце останньої реєстрації громадян» - це не депресивний нуар, де всі плачуть під дощем, а максимально іронічний, чорногуморний детектив. Це якби стендапер випадково потрапив на місце злочину і почав розслідувати справу.
Вбивство -це вже кінець
Читаючи «У напрямку до нуля» від Агата Крісті в дорозі, зловила себе на думці ніби вона навмисно пише детективи саме для таких моментів для подорожей😄
Їдеш, читаєш і ця напруга ніби переходить і в книгу, і в саму подорож.
А коли книга ще й незвична для авторки це взагалі окремий кайф.
Уявіть без Еркюль Пуаро і без Міс Марпл. Здається, що вже добре знаєш стиль Крісті, але вона все одно дивує.
І тут лишається головне: це історія не стільки про сам злочин, скільки про його причини і наслідки.
#
Хтось другий
Третя частина, «Одержимий злом» - це той момент у серії, коли Горст вирішує натиснути педаль газу в підлогу. Якщо попередні дві книги розгойдувалися повільно, як і годиться класичному «глухарю», то тут дія вибухає буквально з перших розділів. Це найдинамічніша і, мабуть, наймоторошніша книга з квартету нерозкритих справ.
#
Підпільне слідство
Помирає Бернгард Клаусен - справжня легенда норвезької політики, колишній міністр, людина-кремінь. Помирає природною смертю, від інфаркту. Здавалося б, треба просто влаштувати державний похорон і забути. Але коли поліція оглядає його літній будиночок, якраз оцю «потайну кімнату», там знаходять просто астрономічну суму готівки в різних валютах, заховану в коробках.
Генпрокурор в паніці. Якщо преса дізнається, що ікона нації ховала мільйони невідомого походження, буде грандіозний політичний скандал. Тому Вістінґ отримує наказ розслідувати це в режимі абсолютної секретності.
#
Незвична інтригуюча дружба
«Код Катаріни» - це старт серії Горста про глухарі. І тут автор заходить із дуже нестандартного психологічного козиря.Уявіть собі ситуацію: слідчий Вільям Вістінг має таку собі персональну, майже мазохістську традицію. Уже 24 роки поспіль восени він дістає папку зі справою про зникнення Катаріни Гауген. Але найдивніше інше - він щороку в цей день їздить у гості до її чоловіка, Мартіна Гаугена. Того самого Мартіна, який колись був головним і єдиним підозрюваним, але проти якого так і не знайшли доказів.
Чорна перлина
Новела «Чорна перлина» відзначається несподіваним початком та доволі прогнозованою кінцівкою, у стилі класичного Арсена Люпена. Спершу читаєш і лякаєшся: Люпен ніколи не зможе вбити людину, а що робити, коли його можуть обвинуватити у вбивстві? Наш неймовірний грабіжник вирішив вкрасти у графині, що у свій час була вельми заможною пані, чорну перлину, яку подарував їй сам імператор.