Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за весь час
Перетвори свій дім і життя
Є книжки, які змінюють світогляд. А є такі, що змінюють вміст шухляд. І хоча звучить як жарт — насправді це глибше, ніж здається. Клеа Ширер і Джоанна Теплін у своїй книзі переконливо доводять: хаос навколо нас — це лише дзеркало хаосу всередині. Але варто навести лад у шафі — й раптом легше дихається, думається, живеться. Це не просто гід з організації простору. Це естетичне одкровення. Книга яскрава, структурована і... викликає гостре бажання купити коробки, маркери й вивільнити кожну полицю від зайвого. Авторки показують, що порядок — це не нудно.
#
Один з центрів шістдесятників
Перед нами брошура обсягом у 60 сторінок. Це коротка історія Клубу творчої молоді «Сучасник», що функціонував у Києві у 1960-1965 роках і був оплотом шістдесятників. Сергій Білокінь повʼязує історію клубу із сучасністю; йому вдалося особисто поспілкуватися з деякими активними шістдесятниками, долучитися до відкриття Музею шістдесятників. Загалом оцінювати цю брошуру можна як допоміжний матеріал до уроків історії України в 11 класі. Тут немає якоїсь унікальної інформації, активного використання архівних матеріалів.
Потім
Головний герой, мовчазний інтелектуал, який не поспішає жити. У світі, де всі кудись прямують, він стоїть на місці. Він шукає сенс у безсенсовності, гідність у компромісах, красу — у відчуженні. Сюжет розгортається повільно, майже медитативно. Тут немає гучних драм. Але є світло японського літа, що ллється крізь рисовий папір. Є тіні моралі, що падуть на білу кімнату свідомості героя. Є кохання — глибоке, але зіткане з заборони. І є той самий фатальний момент, коли Дайске вперше вирішує жити «не як усі». І все, що було до того — раптом змінює форму, вагу, значення.
Покинь нарциса назавжди
Іноді найстрашніший полон — той, у якому ти навіть не усвідомлюєш, що ув’язнений. Саме про це — книжка Сари Девіс «Покинь нарциса назавжди». Про невидимі пута і шлях до свободи. Це рятівний човен, кинений туди, де тонуть мільйони жінок (і не тільки), застряглі в лабіринтах токсичних стосунків. Девіс говорить прямо, чітко, без прикрас — але з глибоким співчуттям і повагою до кожного, хто пережив або ще переживає аб’юз. Книга побудована як маршрут — від перших сумнівів до остаточного прощання. Вона вчить розпізнавати червоні прапорці, не шукати виправдань для нарцисів.
Сп’янілі від кохання
Кохання, як і вино, — має затьмарити розум і розбудити серце. Саме про таке кохання розповідає Ґіллорі у книжці «Сп’янілі від кохання». У центрі сюжету —власниця затишної виноробні, яка одного вечора дозволяє собі дещо безтурботне: спонтанне побачення з незнайомцем. А вранці все ускладнюється — цей «незнайомець» виявляється її новим співробітником. Здавалося б, це класична романтична ситуація — але Ґіллорі наповнює її емоційною глибиною, сучасними проблемами та живими діалогами. Авторка пише легко й чуттєво.
Одна з перших книг про голодомор
Кожен історик-професіонал, почувши про Роберта Конквеста, одразу скаже, що йдеться про найвідомішого дослідника голодомору 1932-1933 років та автора книги «Жнива скорботи». Власне, читати цю монографію не просто; ще важче дивитися на світлини - хай поганої якості, хай чорно-білі. Психіка має бути доволі сильною, щоб осягнути масштаб трагедії українства, щоб не кричати від болю, читаючи сторінку за сторінкою. Скажу відверто: придбала цю книгу років з двадцять тому за смішні гроші, сіла читати і плакала. Особливо обурювали мене історії про людожерство, яке мало місце в ті роки. На жаль.
Детектив на декілька вечорів
Це вже третій роман авторки, який я прочитала. Він сподобався мені більше, ніж «Глибоко під водою», однак менше, ніж «Жінка в потягу». У принципі Гоукінз собі не зраджує і знову подає опис трагедії вустами головних героїв. Однак цього разу персонажів стає менше, тож заплутатися не вийде. Перед нами класичне вбивство молодого художника Деніела, людини неоднозначної, яку навряд чи можна назвати позитивним героєм. Є три жінки, кожна з яких могла скоїти злочин. І кожна мала на це підстави. Я одразу відкинула Лору зі списку підозрюваних: це було б банально і нелогічно.