You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за весь час
Відгук на книгу: Лісова пісня
Зараз відкриваю для себе заново драматичні твори Лесі Українки. Сьогодні - про драму –феєрію "ЛІСОВА ПІСНЯ".
Вражає глибина та чистота української мови, багатогранність сюжету, адже міфологія є тлом для розгортання глибших конфліктів.
В словах мавки звернених до Лукаша «Не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись» передано конфлікт митця з суспільством, Лукаш мав талант, дар митця, він сам не усвідомлював цінності та сили цього дару. Хлопець занедбав свою душу, заради буденних обов`зків.
Рецензія на книгу Стівена Кінга "Мізері"
Стівен Кінг — американський письменник, відомий як майстер хорору та трилера. Його творчість охоплює понад 60 романів та 200 оповідань, багато з яких стали бестселерами та отримали екранізації. Книга "Мізері" була опублікована у 1987 році та швидко здобула популярність серед читачів і критиків. У 1990 році за мотивами книги був знятий однойменний фільм, який також став культовим.
Відгук на книгу: Точка обмана
Бард - те саме, що й казкар?
Книга мені сподобалась. Сама насичена мораллю казка - Волохате серце. Коментарі Альбуса Дамблдора важать не менше, ніж казки! Цікаво заглянути за куліси Гоксворту, як, наприклад, з постановкою Фонтана Фортуни, чи історія про Дари Смерті. Є іллюстроване видання з малюнками Кріса Ріделла, є на англ. і рос. мовах. Раджу!
Продовження бренду "36 і 6 котів"
"36 і 6 собак" Галини Вдовиченко — це надзвичайно зворушлива і тепла книга, яка розповідає історію про дружбу, відданість і безумовну любов. Авторка майстерно зображає взаємодію між людьми та тваринами, створюючи казковий світ, де кожен знайде щось близьке своєму серцю.
Людина у високому замку
Мені складно порівняти цей роман Діка з чимось ще — не можу назвати себе знавцем жанру, хоча, звісно, щось із альтернативки мені траплялося. Але то було більш розважальне чтиво, тут же явно солідний багатошаровий твір, з філософським підтекстом, з Книгою змін із чуждої мені культури, з багатообіцяючою поетичною назвою «Людина у високому замку», яка (назва) ніяк себе не виправдала (тут спойлер: нема тут ніякого замку). У принципі мені не складно повірити у світ, описаний автором.
Перехресні стежки
Москалі перевели цю поему на свій "язьік" як «Раздорожье», тобто, коли шляхи розходяться. Тоді як в оригіналі заголовок звучить як «Перехресні стежки». Це коли шляхи-доріжки, життєві стежини різних людей сходяться і розходяться протягом усього життя, перехрещуються. Саме цей сенс якнайкраще відповідає змісту роману. Але чи то по причині вбогості свого язьіка, а чи за немоги перекладача осягнути всі тонкощі варіацій мови, чи ще з якого злого умислу, але, як мінімум назву, тут вони спотворили, та й лихо з ними.