Нова книжка есеїстики Тараса Прохаська вийшла під Форум видавців у Львові. Авторська колумністика перекочувала з Інтернетного формату в паперовий. Писання колонок для різних видань – певна тенденція в літературі як серед літераторів старшого віку (Юрій Андрухович, Андрій Бондар), так і серед молодих авторів, до прикладу, згадати хоча б епатажного Андрія Любку. Хтось вже списався, хтось паралельно займається написанням романів та веденням власних блогів, одне іншому не заважає, лише вказує на живучість творця в літ.процесі і його вміння підлаштовуватись під обставини.

Продовження захоплючої історії наповнене стратегічними кроками головних героїв, які не зважаючи на сувору зиму, залишилися Людьми і не втратили доброти і честі.
Тепер досягнення їхньої мети - це справа всього їхнього життя - вони повинні, бо занадто багато жертв і, як виявилося пізніше, дуже велика ціна за поразку.

Одне із продовжень роману "Рай. Центр".
Хлопець з великим серцем та бажанням жити без стереотипів, батьківських настанов вирішив піти у світи на пошук самого себе.
Він знайде багато чого цікавого, нового, ним не зрозумілого. Гоцик простак і любить прості речі. Блукаючи світом, він все-таки почне розуміти самого себе і свої бажання та поверне у поворот на своїй дорозі для когось правильний, а для когось у зовсім протилежний згідно їхніх сподівань.

Знаний літературний критик Євген Баран розродився новою книжкою. Це його літературно-критичні статті, рецензії, есе за 2 роки, з 2011 по 2013 роки. Зібране в цьому виданні, можна надибати на різних літературних мережевих порталах, тому особливого сенсу купувати його Інтернет юзерам не бачу. Навіщо купив його я? Для колекції, пам’яті. Так вже повелося, що знаю Євгена Михайловича давно, читав багацького його книжок, та й у моїй долі ця людина не остання.