You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за весь час
Гоп-стоп!
Колись, ще у 19 столітті в царській Росії, існували спеціальні будинки, де утримувалися дрібні крадії. Такі місця називалися товариствами піклування, а російською – «Городское общество призрения», скорочено Гоп. Звідси і пішла назва цього слова – гопи, гопніки. Якщо характеризувати сучасних гопів, це люди низького інтелекту, які лузають «сємки» та видурюють у людей гроші, носять спортивний одяг (переважно Адідас) та розмовляють примітивною мовою. Мабуть, багато людей в Україні чи Росії колись стикалися із такими типами, які називають тебе «Вася», просячи дати «рубас».
Іншого шансу не буде
Продовження захоплючої історії наповнене стратегічними кроками головних героїв, які не зважаючи на сувору зиму, залишилися Людьми і не втратили доброти і честі.
Тепер досягнення їхньої мети - це справа всього їхнього життя - вони повинні, бо занадто багато жертв і, як виявилося пізніше, дуже велика ціна за поразку.
Тільки не здаватись
Книга багата пригодами, фантастичними істотами та різними причудами. Вона просякнута мужністю та страхом, неймовірною силою волі та бажанням жити.
Після ядерного вибуху небо уже не було голубим, люди багато років не бачили сонця і боялись виходити у заражені території. Але, коли стало відомо, що все можна виправити, декілька чоловіків вирушають у небезпечну подорож на іншу сторону світу, не знаючи чи є там життя.
Битий
Одне із продовжень роману "Рай. Центр".
Хлопець з великим серцем та бажанням жити без стереотипів, батьківських настанов вирішив піти у світи на пошук самого себе.
Він знайде багато чого цікавого, нового, ним не зрозумілого. Гоцик простак і любить прості речі. Блукаючи світом, він все-таки почне розуміти самого себе і свої бажання та поверне у поворот на своїй дорозі для когось правильний, а для когось у зовсім протилежний згідно їхніх сподівань.
Критики і чайники, або Книжка, яку «часом буває цікаво читати»
Яр Левчук. «Гірка амброзія» – К.: Видавництво Сергія Пантюка, 2011.- 126с.
Досить небезпечно в сучасному літературному просторі видавати нехудожню літературу. Враховуючи досить вибірковий інтерес пересічної людини до читання, подібні книги, переважно, потрапляють в поле зору «кола обраних», не у найкращому розумінні цього поняття. Таким чином, це накладає додаткову відповідальність і створює ризик стати книжкою для автора, його друзів, мами і рудої кішки.
Баран мені "друг", але істина дорожча
Знаний літературний критик Євген Баран розродився новою книжкою. Це його літературно-критичні статті, рецензії, есе за 2 роки, з 2011 по 2013 роки. Зібране в цьому виданні, можна надибати на різних літературних мережевих порталах, тому особливого сенсу купувати його Інтернет юзерам не бачу. Навіщо купив його я? Для колекції, пам’яті. Так вже повелося, що знаю Євгена Михайловича давно, читав багацького його книжок, та й у моїй долі ця людина не остання.
Вірші, які вподобала Мельпомена
Про нову книжку Ігоря Померанцева в пресі ні слуху, ні духу. Якщо відмотати стрічку часу на декілька місяців назад, можна згадати грандіозну презентацію «Ноmo eroticus», феєричну виставу, яку здійснив театр «МІСТ» у стольному культурно-освітньому центрі «Майстер Клас». Поєднання полуничної поезії з музикою, акторською грою, яскравою хореографією й незвичним відеорядом – дійство, яке мало б спонукати майстрів клавіатури до написання нових матеріалів, але… на жаль.
Еротика, інтертекст і яблука в кленовому сиропі
Література – то така страва, яку варто подавати… а от холодною чи гарячою – справа виключно авторська. Поки писанина лежить традиційно у шухляді або по-новітньому покоїться десь на електронних носіях – вона так і лишиться просто «писаниною» і ніколи не стане літературою. Тому з’ява нової книги – як пологи – не легка, але результатом переважно лишаєшся задоволений. Таким чином ти стаєш літературою, а от якою – це вже діло за часом і читацьким смаком. Чим її приправляти – теж дуже особисте: хтось любить гостріше, хтось солодше, комусь з кров’ю, а комусь з полуницею…
Метаморфози екзистенціалів у творі А.Федя «Переддень Доби Водолієвої»
Проблема відношення людської особистості до екзистенціалів страху, самотності, свободи, кохання, смерті була й залишається однією із закритих, проте, актуальних у соціумі. Філософська рефлексія в контексті теми страху та його модифікацій і екзистенціалів є глибинним фундаментом для розуміння аксіології та онтології людини у філософії А.Федя.
Червоний
чи було у вас коли-небудь так,що,читаючи книгу, ви не могли знайти слів,аби описати все те,що відчуваєте? чи хотілось вам плакати лише від того, що книжка закінчилась? чи уявляли ви себе одним з героїв цієї книжки? на кожне з цих питань я можу відповісти тверде «ТАК»! за своє не надто довге життя я прочитала безліч десятків, чи ба,сотень різних книжок, починаючи від дитячої усіпусішної маячні, закінчуючи серйозними всесвітньовідомими романами. та лише цього року я знайшла для себе найкращу з найкращих, саме таку книгу, яка залишиться у моїй пам'яті назавжди.