You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за весь час
Вірші, які вподобала Мельпомена
Про нову книжку Ігоря Померанцева в пресі ні слуху, ні духу. Якщо відмотати стрічку часу на декілька місяців назад, можна згадати грандіозну презентацію «Ноmo eroticus», феєричну виставу, яку здійснив театр «МІСТ» у стольному культурно-освітньому центрі «Майстер Клас». Поєднання полуничної поезії з музикою, акторською грою, яскравою хореографією й незвичним відеорядом – дійство, яке мало б спонукати майстрів клавіатури до написання нових матеріалів, але… на жаль.
Професор Ленгдон і таємниця дантівської чуми
Останнім часом: історія, багато творів митців минулого і, власне, самі митці надихають митців сучасності. Нема різниці, чи то в кіно, чи то в літературі. Узяти б, хоч Конан Дойлівського Шерлока Холмса, папське сімейство Борджиа, шедеври Леонардо Да Вінчі та й самого Леонардо. Класичні твори і їх автори ніби магнітом приваблюють до себе сучасних письменників, кіношників і поетів. Не став, вкотре, винятком Ден Браун. Останній його бестселер «Інферно» присвячений Данте Аліг‘єрі та його знаменитій поемі «Божествена комедія».
Еротика, інтертекст і яблука в кленовому сиропі
Література – то така страва, яку варто подавати… а от холодною чи гарячою – справа виключно авторська. Поки писанина лежить традиційно у шухляді або по-новітньому покоїться десь на електронних носіях – вона так і лишиться просто «писаниною» і ніколи не стане літературою. Тому з’ява нової книги – як пологи – не легка, але результатом переважно лишаєшся задоволений. Таким чином ти стаєш літературою, а от якою – це вже діло за часом і читацьким смаком. Чим її приправляти – теж дуже особисте: хтось любить гостріше, хтось солодше, комусь з кров’ю, а комусь з полуницею…
Круто, але буває і краще у самого ж автора
Ця книга, звичайно, суперська. Але мене бентежить те, що "Інколи нестерпно мріється" того ж Кізі зовсім маловідома, хоча цей роман - просто бомбічний насправді! Може, така ситуація склалася через те, що просто Голлівуд не зняв за ним фільму? Сумно трошечки, але для істиних поціновувачів - рекомендую.
Метаморфози екзистенціалів у творі А.Федя «Переддень Доби Водолієвої»
Проблема відношення людської особистості до екзистенціалів страху, самотності, свободи, кохання, смерті була й залишається однією із закритих, проте, актуальних у соціумі. Філософська рефлексія в контексті теми страху та його модифікацій і екзистенціалів є глибинним фундаментом для розуміння аксіології та онтології людини у філософії А.Федя.
Червоний
чи було у вас коли-небудь так,що,читаючи книгу, ви не могли знайти слів,аби описати все те,що відчуваєте? чи хотілось вам плакати лише від того, що книжка закінчилась? чи уявляли ви себе одним з героїв цієї книжки? на кожне з цих питань я можу відповісти тверде «ТАК»! за своє не надто довге життя я прочитала безліч десятків, чи ба,сотень різних книжок, починаючи від дитячої усіпусішної маячні, закінчуючи серйозними всесвітньовідомими романами. та лише цього року я знайшла для себе найкращу з найкращих, саме таку книгу, яка залишиться у моїй пам'яті назавжди.
Цвет кожи ничего не значит. Уродство живет внутри. Быть уродом — значит быть гадким, злым человеком.
"Границы у нас в головах..."
Тільки дочитала цю книгу (а прочитала я її на одному диханні) сіла писати рецензію. Я й читати її почала з цікавості, бо переглянувши порядка 20-ти рецензії на неї не побачила жодної негативної, чи, принаймі, байдужої.
Події відбуваються у 60-хх роках, в Америці, штат Місісіпі. Це ж період дитинства наших батьків, період науково-технічного процесу і, при цьому, десь у світі, одні люди принижують і знущаються над іншими лише через те що шкіра в них іншого кольору!
враження
амерікан-поп-стайл чтиво. Автор розглядає тему лише з одієї сторони. Нагромадження думок і фактів, які їх підтверджують. Занадто часто вживаються слова "Бог", "Господь" і біблійські мотиви. Не дуже люблю такі тексти, бо складається враження наче тебе зомбують. Або, як варіант, можливо, що переклад псує враження про книгу - "ломаний" якийсь. Особливо бісять слова в реченнях, які закінчуються на букву "и". Наприклад: "Втрата ноги - дрібниця в порівнянні з втратою мужностИ.", "...були свіжими - лише кількагодинної давностИ".
«You» – частина «Ю»
Робити щодня ретвіт запису зі сторінки Юрка Іздрика у Facebook стало повсякденним моїм заняттям. Я не перестаю дивуватись, ЯК (?!!), поки я сплю/їм/п’ю/ходжу на навчання, він встигає написати черговий(геніальний!) вірш. Поезія Іздрика стала особливою для мене ще тоді, у 2011, коли ходила та повторювала «любиш – не любиш,хочеш – не хоч, я відриваю приклеєний скотч». Відтоді книга Юрка Underworld зайняла почесне місце не на полиці, а у рюкзаку, вона стала «книгою-мандрівницею», тією, яка супроводжує тебе скрізь. Від учора склала їй компанію нова віршована книга Іздрика під назвою «Ю»