Рецензії та відгуки на книгу

«Таємна зброя» Хуліо Кортасара — це не просто збірка оповідань, а майстерний і гіпнотичний сеанс, що стирає межу між читачем і текстом. Аргентинський маестро парадоксу запрошує нас у світ, де реальність — це лише крихке дзеркало, що може розсипатися від найменшого шепоту, а звичайна річ може стати порталом у кошмар. Заголовне оповідання, «Таємна зброя», є серцем цього твору. Тут немає магічного реалізму, але є щось набагато страшніше — психологічна війна, що ведеться прихованими примарами минулого.

Це діалог із самотністю і крик душі, що вирвався з-за ширми повсякденності. Ця книга — маніфест про невидимих, які живуть поруч, але залишаються для нас фантомами, поки не стануть загрозою. У серці історії — три самотні планети, що обертаються навколо власного горя. «Прибиральник» — архітектор тиші, що живе у власному пеклі, будуючи свій світ із чужих відходів. Його шлях перетинається зі шляхом «Дівчинки з рожевим волоссям» — душі, що відчайдушно шукає любові, і «Мисливиці» — поліцейської, яка шукає не злочинця, а відлуння власного болю.

Це лукава притча про те, що відбувається з тими, хто виріс, але так і не зрозумів, що їхня «казочка» закінчилася. У центрі оповіді — Асієр і Хосеба, останні сліпі адепти, що віддано чекають нових наказів від своєї організації, яка вже оголосила про роззброєння. Вони — привиди ідеї, що блукають у французькому чистилищі, а їхнє життя перетворилося на безглуздий ритуал, сповнений пафосу і банальності. Арамбуру, як майстерний хірург, використовує гостру, гірку іронію, щоб розкрити гнійник ідеологічної пихи. Він показує, що ці «воїни» — лише діти, вигодовані фатальною байкою.