Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за весь час

0
Нема оцінок
Не радила б купувати цю книгу і користуватися нею в навчальному процесі. Вона написана не фахівцем з історії Київської Русі. Це очевидно. З багатьма твердженнями автора я не погоджуюся. По-перше, автор чітко пише, що Русь - це скандинави, тобто обстоює норманську теорію. Відповідно, всі антинорманісти для нього - прихильники Росії і СРСР. А як же бути з багатьма українськими істориками, які, навпаки, в 1990-ті роки писали, що Русь заснували словʼяни ще до приходу норманів? І звідки ця категоричність у твердженнях? По-друге, автор дуже мало уваги приділяє політичній діяльності князів Русі.
вподобати
1 користувач вподобав.
4
Середня: 4 (1 оцінок)
І знову Дочинець ,Горянин.Незвичайна історія,з мудрими порадами,яку повинен прочитати справжній Українець.Бо весь твір пронизаний духом любові письменника М Дочинця до свого краю.Сюжет схожий на твір про Робінзона,який залишився сам на острові,А Горянин,після втечі з під арешту,переховується в горах,біля річки.І там проводить багато часу,Виживаючи в природніх умовах,знаходить сили ,,розум,мудрість.Йому це вдалось.Бо віра ,надія творити можуть справжні дива.Також цікаві спогади про минуле кохання,про своїх мудрих батьків .Краще прочитати ,самому,чим довго мені розповідати про Горянина.
вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Перший твір французького письменника, який я прочитала далекого 1999 року. І мені сподобалося. Один з романів циклу «Людська комедія», де герої кочують з повістей і романів в інші повісті і романи. Якщо ви читали «Гобсек», то деякі герої там з «Батька Горіо». Я побачила в романі дві теми: батьківська любов і невдячність дітей та проблема маленької людини-провінціала, що хоче підкорити Париж (Нью-Йорк, Лондон, Київ тощо) і довести всім свою значимість.
вподобати
1 користувач вподобав.
4.5
Середня: 4.5 (2 оцінок)
Така книга Гюстава Флобера,про Емму ,пані Броварі,викликає моменти спочатку переживань до героїв твору,а потім наступає байдужість, до долі героїні,Якщо в тебе справжнє сімейне життя ,і все гаразд.а ти не цінуєш цього ,заводиш романи з іншим,зраджуєш чоловіку то в кінці кінців,не чекай нічого доброго далі .яЄ звичайно й чоловіки,не вірні в одруженні,але це вже інше питання.Але цим романом автор зацікавив мене своєю творчістю,і я прочитав ,ще й інші його твори.Сучасні стосунки ,нічим не змінились ,через 100-150 років,все повторюється,Нічому не вчить нас ті написані книги.Чому?Мабуть така су
вподобати
1 користувач вподобав.
3.5
Середня: 3.5 (2 оцінок)

очікування на короля

це болісна сага про Ахіллесову п’яту сучасного світу. Автор малює портрет покоління, що втратило своє місце, покоління, яке, немов пустельний вітер, що жене пісок, не знає, куди його віднесе. У центрі цього вихору — Алан Клей, що став живим уламком американської мрії, яка розсипалася, як піщаний замок, після шторму.

вподобати
1 користувач вподобав.
4.5
Середня: 4.5 (2 оцінок)

похмура поема

Написаний молодою авторкою у 17 років цей твір вражає своєю зрілістю та безкомпромісною відвертістю. Він розбиває ілюзії про романтику підліткових банд і залишає після себе відчуття глибокого смутку. Ця книга похмура поема про трагічний шлях дорослішання. Расті-Джеймс це втілення підліткового хаосу. Він прагне слави, наслідуючи свого старшого брата, Мотоцикліста якого вважає своїм кумиром. Мотоцикліст — загадковий майже міфічний персонаж, який повернувся з Каліфорнії. Він символ загубленого генія, що живе в чорно-білому світі і не може знайти своє місце.

вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
Зізнаюся, що дуже люблю Стамбул. Це місто, де я вперше зрозуміла, що закохалася. Тому впродовж багатьох років усе, повʼязане зі Стамбулом, надихало мене на нові звершення. Напевно, через це я захопилася творчістю Орхана Памука й під час епідемії на коронавірус придбала декілька його книжок. Ця книга є особливою. Вона відтворює дух Стамбула, його вуличок та їжі. Головний герой Мевлют приїжджає сюди із сільської місцевості і проживає все життя, торгуючи бузою та йогуртом.
вподобати
1 користувач вподобав.
4
Середня: 4 (1 оцінок)

Санаторій

"Санаторій" Барбари Кліцки — це полотно, написане туманними фарбами, де кожна тінь приховує таємницю, а кожен шепіт ключ до загадки. Це химерний готичний сон, з якого неможливо прокинутися. Кліцка, замість того, щоб будувати прямий шлях до розгадки, заводить читача в лабіринт. Головна героїня, молода журналістка, приїжджає до ізольованого санаторію, який наче застиг у часі. Але її поява запускає ланцюг подій, що занурюють її в павутину минулого. Санаторій — це живий організм, що зберігає таємниці, кожен його коридор, кожна кімната частина великого болісного спогаду.

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Талановитий містер Ріплі

Існує зло, що має холодну, витончену красу. Саме таким є зло, що мешкає на сторінках роману Патриції Гайсміт "Талановитий містер Ріплі". Це не кримінальний роман, а психологічна віртуозна партія, зіграна на нервах. Гайсміт не змальовує криваву драму, вона творить пронизливу сонату, де кожна нота — це бажання, кожен акорд — це брехня, а фінал — моторошна тиша. Ріплі — це дзеркало без душі. Він не має своїх рис, він лише відображає чужі. Коли йому дають завдання повернути з Італії розбещеного сина мільйонера, Діккі Грінліфа, Ріплі ступає на шлях, що веде в безодню.

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Маленький принц

Це не просто казка, написана льотчиком, що впав у пустелі, це — маніфест загубленого дитинства, пронизливий діалог із самим собою, втілений у формі зоряної подорожі. Замість чорнила, здається, Екзюпері писав сльозами та зоряним пилом, вкладаючи в кожне речення всю тугу за справжньою суттю речей. Кожна планета, яку відвідує Маленький принц, — витончена метафора. Король, що владарює лише над самим собою, Ліхтарник, що гасить і запалює зірки без мети, Ділок, що перетворює зірки на мертві цифри, — усі вони є мешканцями наших власних "планет".

вподобати
1 користувач вподобав.