You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за весь час
Пошук свого раю
Неймовірно цікава книга із декількома сюжетними лініями, які стають початком для інших ще більш захоплюючих пригод, висвітлених у ще трьох книжках.
Це історя про молодих людей, які ще тільки шукають і прокладають свій шлях для здійснення мрій. В них також одна мрія на всіх - дуже мила і безкорислива.
В центрі подій дівчина, яка наївно вірить у добро і правду, не тільки вірить, а й робить усе, щоб ці два рідкісні поняття існували і чіплялись за серце кожного.
Книга викликає бурю емоцій і завершує її не німим спокоєм, а градом сліз.
Чекайте, чекайте і ще раз чекайте...
Книга мене розчарувала. Оскільки автор американець, тому я чекала більшої кількості пригод...
Рятують ситуацію дивні фотокартки.
Ідея, звичайно, не ординарна та інтригуюча - дуже розбурхує уяву, але її подання надто затянуте. А тематика деяких частин - це звичайне переливання із пустого у порожнє.
Хоч часу на її прочитання я витратила тільки тиждень, але вражень я не отримала ніяких. Тому не можу її радити людям, які люблять екшн та пригоди.
Професор Ленгдон і таємниця дантівської чуми
Останнім часом: історія, багато творів митців минулого і, власне, самі митці надихають митців сучасності. Нема різниці, чи то в кіно, чи то в літературі. Узяти б, хоч Конан Дойлівського Шерлока Холмса, папське сімейство Борджиа, шедеври Леонардо Да Вінчі та й самого Леонардо. Класичні твори і їх автори ніби магнітом приваблюють до себе сучасних письменників, кіношників і поетів. Не став, вкотре, винятком Ден Браун. Останній його бестселер «Інферно» присвячений Данте Аліг‘єрі та його знаменитій поемі «Божествена комедія».
Круто, але буває і краще у самого ж автора
Ця книга, звичайно, суперська. Але мене бентежить те, що "Інколи нестерпно мріється" того ж Кізі зовсім маловідома, хоча цей роман - просто бомбічний насправді! Може, така ситуація склалася через те, що просто Голлівуд не зняв за ним фільму? Сумно трошечки, але для істиних поціновувачів - рекомендую.
враження
амерікан-поп-стайл чтиво. Автор розглядає тему лише з одієї сторони. Нагромадження думок і фактів, які їх підтверджують. Занадто часто вживаються слова "Бог", "Господь" і біблійські мотиви. Не дуже люблю такі тексти, бо складається враження наче тебе зомбують. Або, як варіант, можливо, що переклад псує враження про книгу - "ломаний" якийсь. Особливо бісять слова в реченнях, які закінчуються на букву "и". Наприклад: "Втрата ноги - дрібниця в порівнянні з втратою мужностИ.", "...були свіжими - лише кількагодинної давностИ".
«You» – частина «Ю»
Робити щодня ретвіт запису зі сторінки Юрка Іздрика у Facebook стало повсякденним моїм заняттям. Я не перестаю дивуватись, ЯК (?!!), поки я сплю/їм/п’ю/ходжу на навчання, він встигає написати черговий(геніальний!) вірш. Поезія Іздрика стала особливою для мене ще тоді, у 2011, коли ходила та повторювала «любиш – не любиш,хочеш – не хоч, я відриваю приклеєний скотч». Відтоді книга Юрка Underworld зайняла почесне місце не на полиці, а у рюкзаку, вона стала «книгою-мандрівницею», тією, яка супроводжує тебе скрізь. Від учора склала їй компанію нова віршована книга Іздрика під назвою «Ю»
Гербарій думок
Мабуть, деяких авторів таки хвалять через так звані «особисті зв’язки». «Привіт, друзяко, а чи не напишеш мені файного відгуку? Ти ж мій друзяка». «Та будь ласка, мені що, важко?» Принаймні, таке враження залишає по прочитанню прози Наталки Сняданко. Читаємо на обкладинці «Гербарію коханців» такі рядки від Тараса Прохаська: «Наталка Сняданко захоплює своєю внутрішньою свободою. Здається, вона настільки відважна, що пише тільки так, як їй хочеться. Вона розповідає своє. І, власне, тому ми сідаємо, замовкаємо і слухаємо».
Крок...у космос
Писати про дебютні книжка справа вкрай невдячна. Ім’я молодого автора відоме аж надто вузькому колу: видавцеві, декільком редакторам, родичам та знайомим літераторам. Існує навіть загроза, що перша книжка може бути останньою в творчості початківця, бо не всі переживають постдебютний депресивний синдром. На жаль, твори молодих письменників розчиняються в бурхливому морі літератури. І прикладів цьому достатньо.
"451 градус за Фаренгейтом."
Науково-фантастичний роман. Думала,буду його мучити до неможливості довго,бо не дуже цікавлюся таким жанром,а прочитала за дві доби. І подумалося,що не така то вже й фантастика! У автора явно був дар яснобачення!) Теперішні плазмові телевізори,плеєри,інша техніка,без якої ми вже не уявляємо собі життя,цілодобові реаліті-шоу і сіт-коми...Якби на книзі не стояла дата 1951,то цілком можна було б упізнати сьогодення. Нелюбов і неповага до читання і якісної літератури зокрема...Людське життя ціниться так мало.