Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за весь час

0
Нема оцінок
Надзвичайно чуйна повість (якщо так можна сказати), написана, як і більш відома «Маруся», у сентиментальній, сльозливій манері. В цьому жанрі рівних Квітці-Основʼяненку в Україні нема. Особисто мене цей твір зачепив більше, ніж «Маруся»: шкода, що його немає у шкільній програмі. Читаючи «Сердешну Оксану» в університеті, я плакала. Плакали мої однокурсниці. Сюжет дуже схожий на «Катерину» Тараса Шевченка. Власне, Квітка-Основʼяненко цього і не приховував. Однак, на відміну від «Катерини», головна героїня не гине, хоч і планує це зробити. Перед нами історія покритки - матері-одиначки.
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
Ця книга значною мірою відрізняється від однойменного кінофільму, адже являє собою більше не белетристику, а історичну монографію про життя трьох афроамериканок, які працювали інженерами в НАСА. Хронологія подій - це три десятиріччя - 1930-1960-ті роки. Кетрін Джонсон, Дороті Воган, Мері Джексон. Найбільше уваги у книзі приділено Дороті Воган, хоча у фільмі вона радше на другому плані.
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

Садові чари

рецепт від самотності та смутку, написаний запахами трав, шепотом квітів і відлунням забутих спогадів. Це книга, що запрошує нас у світ, де магія — це не щось грандіозне, а тихе, повсякденне диво, що живе в кожному листі й кожному серці. У цій історії сад — це не просто ділянка землі. Це живий організм, сховище таємниць і джерело дивовижних сил. Кожна квітка та кожна трава тут мають свій характер і власну магію, а родина Вейверлі вміє цю магію читати.

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Природа всіх речей

масштабна епопея про життя ідей, покладена на папір. Це монументальний, але ніжний, ботанічний трактат про людську душу, де кожен лист, кожна стеблинка і кожна життєва подія є частиною великого, всеохопного дослідження буття. У центрі цього світу — Альма Віттекер, дивовижна жінка, що стала картографом невидимого світу. Її життя, позбавлене традиційних пристрастей, є вічним пошуком, що веде її не через країни, а крізь мікрокосм рослин. Альма, із її гострим розумом і невтомною допитливістю, шукає відповіді на питання Всесвіту. Вона — дослідниця, чиє серце належить лише знанню.

вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
Типовий і паралельно з цим нетиповий детектив. Середина 20 століття. Перу. Знайдено розчленоване тіло Паломіно Молеро. Тепер слід зʼясувати, хто є вбивцею. Розслідування доручають лейтенантові Сильві та поліцейському Літумі. Із характерною для латиноамериканців повільністю і розважливістю вони розплутують цю справу і виходять на любовну лінію, в якій полковник і його дочка є в епіцентрі подій. Дещо відводить від цієї лінії пристрасть Сильви до шинкарки Адріани. І - неочікувана розвʼязка, яка, напевно, не задовольнить керівництво поліції.
вподобати
1 користувач вподобав.
2.333335
Середня: 2.3 (3 оцінок)
Цей «шедевр» нас змушували читати в університеті, на пʼятому курсі. Не сказала б, що я отримала велике задоволення. Тоді «Польові дослідження» вважалися кітчем та були перекладені на десятки мов. Про еротику було модно говорити і писати. Сама книга створена в постмодерній манері та являє собою потік свідомості. Тобто цілі сторінки тексту не мають поділу на абзаци і не містять розділових знаків. Так полюбляє, наприклад, писати Жозе Сарамагу. Роман можна назвати феміністичним, адже це оповідь жінки про її сексуальний досвід у Нью-Йорку та Україні. Однак опису еротичних сцен майже немає.
вподобати
1 користувач вподобав.
4
Середня: 4 (1 оцінок)

Таємна зброя

«Таємна зброя» Хуліо Кортасара — це не просто збірка оповідань, а майстерний і гіпнотичний сеанс, що стирає межу між читачем і текстом. Аргентинський маестро парадоксу запрошує нас у світ, де реальність — це лише крихке дзеркало, що може розсипатися від найменшого шепоту, а звичайна річ може стати порталом у кошмар. Заголовне оповідання, «Таємна зброя», є серцем цього твору. Тут немає магічного реалізму, але є щось набагато страшніше — психологічна війна, що ведеться прихованими примарами минулого.

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Вивчала цей твір десь у сьомому-восьмому класі. І приблизно в цей же час, у середині 1990-х, по телевізору показували кліп Віктора Чайки «Мона Ліза». Сюжетом для кліпу якраз стала «Усмішка» Рея Бредбері. Тоді я не могла збагнути, як може людство опуститися до такого рівня, щоб шматувати геніальний твір мистецтва і радіти з цього. Але пригадалися з історії часи Гітлера, коли прості німці спалювали книги.
вподобати
1 користувач вподобав.
4
Середня: 4 (2 оцінок)
Не є шанувальницею Стівена Кінга, однак книгу пані Тюдор, про яку Кінг позитивно відгукнувся, просто проковтнула. Скажу більше: вона мене настільки захопила, що я ледь не спізнилася на роботу. Можливо, класний переклад. Можливо, незвичний сюжет. Але всі книги Тюдор читаються швидко, хоч авторка, як на мене, стає передбачуваною. Перед нами два часові проміжки: 1986 та 2016 роки. Тридцять років. Пʼятеро друзів, які бавилися в дитинстві у крейдяних чоловічків, але раптом ігрища скінчилися, коли вони знайшли труп дівчини. Без голови. Хто є вбивцею? Де голова?
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
Швейцарський письменник Фрідріх Дюрренматт створює пʼєсу у стилі «театру абсурду». До речі, дану книгу я читала в університеті, однак у скороченому варіанті, а вже повну версію знайшла в Німеччині цьогоріч: дехто з мешканців Гребенштейна виставив шафу із книгами надвір. У Німеччині так модно робити: бібліотеки, мерії, прості люди залишають книги на вулиці, щоб люди змогли прочитати і потім повернути. Із моєю недосконалою німецькою доводилося часто заглядати у перекладач, однак після декількох сторінок в оригіналі я згадала те, що читала в студентські роки. Отже.
вподобати
1 користувач вподобав.