
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за весь час
#
Сила і слава
Це не книга про Бога чи Церкву в класичному розумінні — це книга про людину, яка несвідомо стає священником для світу, що її ненавидить. У центрі сюжету священник, що переховується у Мексиці часів антиклерикального терору. Вигнанець, алкоголік, грішник, який у найменш сприятливих обставинах все ж несе останній промінь духовності в спустошений край. Він втомлений, голодний, глибоко зламаний, і саме через це — по-справжньому живий. Не герой, не мученик — просто людина.
Адвокат диявола
Світ великих грошей, бездоганних костюмів і правової казуїстики — це театр, де найчастіше головну роль грає не закон, а спокуса. У романі спокуса має ім’я, адресу на Манхеттені й бездоганну посмішку. Але її справжнє обличчя — старе як гріх і небезпечне, як істина. Роман вправно грає з класичними темами добра і зла, але не в чорно-білому спектрі. Зло тут не кричить, не загрожує — воно говорить спокійно, красиво, навіть привабливо.
Джеймс
Еверетт не просто переповідає стару історію: він додає шари, розширює внутрішній світ героя. Еверетт зображає, як Джеймс мусить носити маску «мовлення для білих» — «slave talk» або «неправильну граматику», яку від нього чекають, щоб здаватися непогрозливим. Але поза цим фасадом він мислить, читає, критикує: мова у творі — не просто засіб, а простір боротьби й визволення. Джеймс — не просто намагається вижити, але зберегти себе — своє «я» — в умовах, які системно заперечують цю можливість. Він не просто шукає сім’ю, він шукає голос. це роман, який змінює перспективу.
Немає меж людській скнарості
Після появи цієї пʼєси для багатьох слово Калитка стало символом скнарості. Людина бажає швидких грошей, має купу комплексів неповноцінності, свідченням чого є бажання Герасима поріднитися із родиною Пузирів. І той же Пузир (герой іншої пʼєси «Хазяїн») є таким саме сільським багатієм, який став пихатим після скасування кріпацтва. Тим не менш, Карпенко-Карий прагне із цього непривабливого пана зробити трагікомедійний і яскравий образ, додавши другорядних персонажів типу копача Бонавентури та хитрих євреїв.


