Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у травні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Хлопчик Інга і мама Гарі
От що мені сподобалося в десятій книзі про Країну Оз, так це те, що там майже немає нічого про Країну Оз, а згадується чудова драйвова історія принца з жіночим імʼям Інга, який має визволити з полону батьків. Імена у книзі такі, що напамʼять не запишеш, приміром, маму Інги звати Гарі. Не знаю, чи це такий прикол від Френка Баума, чи він не думав, що в якихось країнах це відповідно жіноче та чоловіче імʼя, а не навпаки. Історія геть не в дусі ванільних бравад про Озму і Дороті, від яких уже трохи не по собі, - такі вони правильні та ідеальні.
Орки
Девʼята книга про чарівну Країну Оз. До речі, Френк Баум вважав її найкращою та найулюбленішою. І дійсно сюжет цієї історії є доволі добрим та оригінальним, а в центрі оповіді - романтична лінія кохання принцеси Глорії і помічника садівника Пона. У восьмій частині письменник також включав любовну лінію, однак радше як епізодичну, а тут вона є своєрідним лейтмотивом. І вкотре автор дивує тим, що називає книги геть неправильно. Як на мене, головним героєм тому є зовсім не Страшило, хоч його і було відправлено доброю чарівницею Гліндою на допомогу капітану Біллу та Тротті з Ґудзиком.
Тік-Ток чи все-таки Косматий?
Восьма книга пригод наших знайомих і нових героїв Країною Оз. І знову більше запитань, ніж відповідей. По-перше, назва. Якщо ви думаєте, що книга про механічну людину на імʼя Тік-Ток, то помиляєтеся. По-моєму, більше про цього мідного хлопця було написано в перших томах. А от восьма частина якраз про Косматого, який шукає свого викраденого брата-красеня у королівстві гномів. Чому ж тоді Френк Баум дав назву тому саме таку? Не знаю. Можливо, він настільки захопився лінією з Косматим, що забув, про що пише.
Ла точка з Країни Оз
Сьома частина епопеї про Країну Оз мені, нарешті, сподобалася, хоча кінцівка знову не дотягує до високого рівня і вкотре демонструє безглуздя сюжету. Таке враження, що Френк Баум не продумав до кінця фабулу, а по ходу розповіді так захопився описом казкових істот, що ледь не забув, для чого було організовано подорож. Отож, початок тому сім такий: живе собі на околиці лісу хлопчик-невдаха Оджі, живе з мовчазним дядьком. Живуть доволі скромно та ні з ким не спілкуються.
Знову ці гноми!
Шоста книга про чарівну Країну Оз дивує появою двох сюжетних ліній - подорож Дороті з тіткою, дядьком і друзями Країною і знайомство із оригінальними мешканцями та підготовка короля гномів (Номів) до вторгнення у Смарагдове місто. Якщо в попередніх книгах весь екшн приходився на першу половину, а кінцівку можна було прогорнути, то в цій книзі - навпаки: початок можна прогорнути, бо він не просто ванільний, а мегаванільний, на кшталт фіналу якоїсь мильної опери. Через фінансові труднощі і кредити дядько Генрі скоро залишиться без ферми, що робити далі - невідомо.
Пітер Пен і Венді
Можна сказати, що «Пітер Пен і Венді» є продовженням повісті «Пітер Пен у Кенсінгтонських садах», щоправда, у цьому творі образ Пена, як на мене, значно поступається образові Венді. Та є ряд протиріч. Зокрема, у першій книзі сказано, що Пітер Пен залишив домівку у віці семи днів, у нашій же повісті хлопчик зізнається, що зробив це одразу після народження. У першій повісті хлопчик голий, у цьому творі на ньому листя. Він так само грає на сопілці, дружить із феями, зокрема Дзенькою, не дуже любить маму і не хоче дорослішати.
Косматий чоловічок
Пʼята книга про чарівну Країну Оз. Укотре за сюжетом нічим особливим не відрізняється: спершу оповідь про Дороті та її нових друзів, потім знайомство із казковими істотами, потім - вчергове потрапляння до Озми. Пів книги можна не читати взагалі - там автор описує День народження Озми, причому Френка Баума так занесло, що серед гостей знаходимо навіть Санта-Клауса. Чи то був маркетинговий хід такий, щоб Країна Оз краще продавалася, чи то криза жанру, - не знаю. Однак деякі сюжетні лінії та думки пʼятої частини мені сподобалися, тож першу половину книги я залюбки прочитала. Дороті вдома.
Дороті і знову чарівник з Оз
Четверта частина пригод Дороті та Ко, повʼязаних опосередковано з Країною Оз. І знову я скажу, що перша частина була ідеальною, а всі інші - то радше пародії на справжні пригоди та магію. Не те що мені було нецікаво, ні. Сюжет доволі оригінальний і захоплюючий, якщо це робити, приміром, як мультик а ла «Нікелодеон», бо вигадувати подібні сюжети можна до безкінечності. А от родзинки, характерної для першої книги, нема. Отже, Дороті вирішила відвідати своїх родичів у Каліфорнії. Чому неповнолітня дівчинка їде сама - не знаю. Раніше дядько супроводжував у подорожах.
Щасливий хлопчик?
Історію про Пітера Пена знають, напевно, всі, однак не всім відомо, що спершу було написано шість розділів «Пітер Пен у Кенсінгтонських садах», що стали частиною геть іншої книги. І лише потім Баррі зробив окрему книгу під згаданою назвою, а ще пізніше доопрацював її, зробивши цілий світ вічно молодого Пена. З роками усвідомлюєш, що це фентезі геть не оптимістичне й геть не дитяче. По-перше, виявляється, що всі люди раніше були птахами і вміли літати, просто потім розучилися. І що ворон Соломон приймає записки від пар, які хочуть мати дітей.
Зброя вогню
У цій збірці нового українського фентезі є декілька повістей. Хотілося б поділитися думками про «Шаблю». Як я зрозуміла, автор продовжує історію про козака-характерника Андрія, його кохану знахарку Гапку, дівчинку Пташку, водяника Никодима. Однак, на відміну від попередніх романів Тараса Завітайла, в цій повісті наші герої ще незнайомі або малознайомі. Приміром, починають твір з опису купання русалки, яка вподобала чарівний гребінець і не змогла витягти його з волосся.