You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Відгук на книгу: Гобіт, або Туди і звідти
Відгук на книгу: Голограма для короля
Відгук на книгу: Ми проти вас
Деніел Кіз "Квіти для Елджернона"
Мене дуже тішить той факт, що щоразу книг, які виховують толерантність до слабших з'являється все більш. І до речі, навіть цікаво спостерігати як крізь призму літератури змінюється суспільство. Бо книги завжди залишаються дзеркалом того часу, у який вони були створені.
Ольга Кобилянська "Земля"
Нещодавно мені довелося почитати книгу Олександра Ірванця "Харків 1938", це альтернативна історія, у якій письменник ділиться своїм баченням щодо ситуації в Україні через 20 років, якби їй вдалося б вистояти у визвольній боротьбі проти червоної навали у 1918р. Не буду заглиблюватися у історію від пана Ірванця, але у ній письменник закцентував увагу на тому, що Україна ще у 30-х роках минулого століття мала б свого нобелівського лавреата з літератури - Ольгу Кобилянську.
Міленко Єргович "Срда співає в сутінках, на Трійцю"
Для мене література представників Балкан - це щось більше, ніж просто мандрівка півостровом, бо балканська література - це завжди суміш болю, туги та дрібки іронії.
Міленко Єргович приводить читача у часи після Балканської війни, точніше у Хорватію. Крізь призму життя головних героїв, які воєдино пов'язані із вбuвством неповнолітньої дівчинки, письменник дотепно відтворює колорит та менталітет Хорватії.
Микола Хвильовий "Вибрані твори"
Читаючи ранню новелістику Миколи Хвильового, важко не помітити, що написана вона у той час, коли письменник майже цілковито сприймав свою неспокійну сучасність як "світанок нової щасливої ери" й вірив у "райську" ідеологію комунізму, те як він не закривав очі на тогочасну дійсність і у своїй творчості був прозорим оповідачем.
Томас Манн "Смерть у Венеції"
Кожна новела Томаса Манна - це наче окрема порція соковитих інтелектуальних текстів, смакуючи які - просто розмірковуєш над проблематикою, яку порушив митець; над підкинутими ним для розгадування символізмами; над алюзіями, які неодмінно викликають біблійні мотиви або ж стародавню міфологію. Звісно, що ці непрості тексти вимагають підготовленого читача.
Іван Нечуй-Левицький "Хмари"
Мені дуже імпонує, що зараз активно почали звертати увагу на призабуті твори наших митців. От взяти ім'я Нечуя-Левицького, творчість якого найперш асоціюється із поневіряннями Миколи Джері в пошуках правди, або із колоритними образами Кайдашів, або ж з персонажами баби Параски і баби Палажки. Але як виявилося, на думку письменника, обмежитися зображенням лише життя селян, обминаючи інші суспільні вертви було б не правильно.