Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Казка про дорослих
Почитала «Лиса Микиту» та трохи заплуталася. Нібито невелика за обсягом казочка, проте надто багато подій та історій. Реально під кожну історію можна робити окрему серію мультфільму, але вже для підлітків - маленьким дітям не можна таке дивитися, бо зайчика вбивають та його голову приносять левові. Моя психіка не витримала б такого у мультику. Як на мене, надто багато сюжетних ліній та героїв - то про вовка, то про півня, то про зайця, то про ведмедя. Ще й мавпу приплели, яка аж ніяк у наших лісах не проживає.
#
#
Південь, яким він був, є і яким має бути
Починається все з естетичного нокдауну. Замість веселих пісеньок про море ми отримуємо глибоку меланхолію Лесі Українки та досконалий, холодний неокласицизм Миколи Зерова. Зеровський Крим - це не пляжі, це сувора, велична античність, де під кожним каменем лежать тіні зниклих цивілізацій. Це Південь, який дихає вічністю і смертю, а не розвагами. Зеров препарує ландшафт до стану ідеальної, математично вивіреної мертвої скульптури.
#
Фатальна одержимість та ефект метелика
Сюжет починається з банального курортного роману: молодий, самовпевнений Денис зустрічає старшу, загадкову Єлизавету. Але Розбудько майстерно ламає класичну схему. Для жінки це миттєвий спалах, епізод, який вона хоче залишити в минулому. Натомість для Дениса відірваний ґудзик від її сукні перетворюється на фетиш. Письменниця аналізує природу одержимості: хлопець фіксується не на реальній людині, а на фантомі. Цей ґудзик лежить у його кишені роками, як бомба уповільненої дії, отруюючи його здатність адекватно сприймати реальність і будувати здорові стосунки.
#
Шахівниця замість ідеалів
Тут немає поділу на «добрих» і «поганих», є лише гравці та їхній ресурс. Автори безжально оголюють механіку влади: могутні магнати на кшталт Василя-Костянтина Острозького чи королі Стефан Баторій та Сигізмунд III Ваза не переймаються мораллю чи сентиментами. Вони розраховують комбінації. Зради, шлюби з примусу, підкупи і замовні вбивства в цьому тексті - це не злочини, а стандартні дебюти та ендшпілі в боротьбі за контроль над територіями.
Via dolorosa
Скорбота. Хресний шлях. Саме таким є переклад назви новели Аркадія Любченка Via dolorosa з латини. Прочитала новелу двічі, але, напевно, не зовсім зрозуміла її. Дія відбувається у 1920-ті роки, у місті. Час дії - кінець осені, бо автор пише, як падає жовте листя. Вечір. Час відпочинку і час для себе. Вдень автор багато працював, а його друг, з яким він міг би провести час, зараз на вечірніх курсах. У парку автор спостерігає за жінкою і чорному, напевно, це повія, бо до неї підійшов чоловік, і вони разом пішли.
#
#
Дарвінізм життя
Горобець - це ідеальний портрет наївного інфантила. Він щиро вірить, що розум - це щось матеріальне, що можна просто випросити чи позичити в інших. Він літає від курки до зозулі, від бусла до сови, відчайдушно шукаючи готових відповідей і чарівної таблетки. І Леся Українка блискуче ламає дитячий шаблон: жоден із цих «мудреців» йому не допомагає.
Екскурс із дорослішання
А мені ця казочка Лесі Українки нагадала одного мого приятеля, який за поведінкою теж мало чим відрізнявся од горобчика. Герой твору - ще молодий і недосвідчений, він не розуміє, як треба жити, з ким треба дружити, що треба важко працювати задля успіху. Знайшов зернята і бʼється за них з іншим горобцем, у той час як цю здобич спокійно зʼїдає курка. У пошуках шляху, як стати розумним, питає інших пташок, вірячи в те, що це так просто, однак і сова не захотіла з ним мати справу, бо дурненький.