Автор книжки, про яку сьогодні піде мова - відомий польський письменник, автор низки популярних детективів Марек Краєвський. Його роман «Голова Мінотавра» від Видавництво Урбіно в перекладі Божени Антоняк я придбала цього року на аукціоні групи ВРАЖЕННЯ UA | Література українською, читання, книги та фільми, серіали.

Зовсім недавно, купуючи у Видавництво «Фабула» новий ретродетектив Винничука про Марка Криловича, я докинула до кошика ще й подібну за жанром книжку «Дим і попіл», на яку перед цим читала дуже схвальний відгук. Та коли взяла до рук книжку, то зрозуміла, що це третій роман серії Абіра Мухерджі, з якої два перші вже рік лежать на моїй книжковій полиці в очікуванні читання. Тому стало зрозуміло, що починати треба з першої книжки серії - «Людина, що підводиться». Тим більше, що жанр роману органічно вписувався в тематику мого червневого читання.

Завершилася моя скандинавська подорож, а разом з нею завершилося і моє скандинавське читання. Фінальною книжкою цього циклу став роман шведського письменника Торґні Ліндгрена «Пьольса» від «Видавництво Анетти Антоненко» у перекладі Наталі Іваничук. Купуючи цю книжку я була впевнена, що вона про Норвегію. Не знаю що збило мене з пантелику (можливо чийсь відгук), бо я навмисно купила її в електронному вигляді, щоб читати в подорожі Норвегією. Книжка ж виявилася шведською, та біди в тому не було, бо читати її в моїх, насичених подіями, мандрах все одно не було жодної можливості.

Продиратися крізь тексти Вільяма Фолкнера складно, а читаючи навіть символічно відчуваєш себе поруч із мисливцями в північноамериканських диких лісових угіддях із найпершої у цій збірці новелі "Ведмідь", бо й гадки не маєш чим обернеться полювання (читання). Але чим далі продираєшся крізь фолнерівські хащі (тексти), починаєш все більш здогадуватися, які автор залишив посилання.

Загалом із новелами В.Фолкнера похмуро по-осінньому, де-не-де пробираються відблиски іронії
як те скупе сонячне світло восени та все ж з приходом холодів слід очікувати повний декаданс.