You are here
Рецензії та відгуки на книгу
(1 оцінок)
Це просто неймовірно🥰 В чому, власне, сумнівів і не було. Це такий кайф, читати про таких героїв. Спостерігати за ними, отримувати насолоду від їх діалогів, ситуацій. Пізнавати їх, проживати з ними цей шлях. Підтримувати їх, хвилюватися, злитися, відчувати... Бачити, як вони змінюються. Відчувати ці зміни.
Я дуууже багато чула про цю парочку, але ніякі слова не передають реальної атмосфери. Характерів героїв, їх почуття.
Він – колишній кілер. Вона – майбутній, прости господи. Що між ним спільного, крім роду діяльності? Здавалося б, абсолютно нічого, але доля має ще те почуття гумору.
(1 оцінок)
Ця історія не схожа на більшість книг. В ній своя, особлива, атмосфера. Вона зачаровує, поглинає та не відпускає.
З героями цієї історії буде по-різному. І весело, і сумно, і болісно також буде. В один момент їх хочеться підтримати, похвалити за поведінку чи дії, а в наступний прибити. Вони не ідеальні, але такі живі. Вони зовсім різні, з різних світів (не мажор та звичайна дівчина, тут дещо інше, але як пояснити я не знаю) та з різним поглядом на життя.
Вона реаліст, вона живе так як хочеться їй, робить що бажає душа, не дивлячись на погляд суспільства. Вона живе для себе.
(1 оцінок)
Це трилер. Це детектив. Це важко. Це моторошно від усвідомлення, що це дійсно відбувається десь поряд. Від цинічності деяких людей. Від жорстокості та байдужості. В цьому сюжеті переплітаються біль, розслідування, переслідування, втрата та почуття. Так, тут є любовна лінія, але лиш заради неї, не варто відкривати книгу. Вона тут далеко не основна. Сюжет не з'їжає не неї, якщо ви розумієте про що я. Але при цьому ця лінія дарує надію. Тут, як ви зрозуміли, не буде голосних слів кохання, проте будуть вчинки.
(1 оцінок)
Вже з перших сторінок книги все пішло не так. Чортів Антон Савчук вибив мене з колії. Я просто шокована цим героєм. І моя злість не має меж. Важко повірити, що цей хлопчина обрав такий шлях. І якийсь час він тільки те й робив, що посилював моє бажання тріснути його добряче. А ще звернутися до Сані і Нестора з питанням “ви, бляха, куди дивилися?” І ця злість росла зі скаженою швидкістю, коли справа стосувалася Квітослави. Його думки та припущення…я розумію, що робота накладає свій відбиток, але ж…ай, ну його, цього гівнюка.
Так от, жили герої собі, не тужили, ну майже.
Нема оцінок
Тут ну дуже довга розкачка, як на мене. Та й сам сюжет занадто плавний і рівний. Все в одному стилі, ні, це не погано, стиль є стиль, але певні моменти виглядали б яскравіше при іншій подачі. Ну і емоції...їх майже невідчутно. Читаєш, і ніби ж розумієш що ось цей момент трагічний, ось тут потрібно співпереживати, тут трішки злякатися, але в душі ти не відчуваєш цього, відбулося і відбулося.
Але і назвати її повністю нудною я не можу. Знаєте, те дивне відчуття, коли наче й нудно, але кидати не хочеться, бо цікаво що буде далі.
(1 оцінок)
Незважаючи на початок, так-так, я про те саме перше речення, що вводить трішки в ступор😂 ця історія всього лиш 16+. Вона про друзів, що ще й є сусідами, для мене це прям чарівне комбо)) З нею ви приємно проведете вечір чи декілька вечорів. Вона легка та кумедна. Однак за всім цим криється дещо більше. І це дещо – травми дитинства, що залишили свій глибокий слід на на їх житті.
Все розпочалося з освідчення, свідком якого Клер стала на робочому місці. Або трішки раніше, коли уклала договір з Гремом, про який забула, бо вважала його лиш жартом.
(1 оцінок)
Мила, наївна та коротенька історія. Чогось мега фантастичного не варто очікувати, проте трішки різдвяного чуда нікому не завадить. Тому на ніч саме те😉 Хоч мене переслідує відчуття, що це лиш якась замальовка до повноцінної книги🫣
Це історія про Нолу та Калеба. Колись вони були парою, а потім він розбив їй серце. Та здається, що не лише їх. Все їх містечко наповнене перед різдвяною метушнею, що так їх бісить, бо з недавніх пір вони не люблять Різдво.
Настрій хлопця погіршується, коли Нола повернулася в їх містечко і він боїться з нею зустрітися, бо впевнений, що та його ненавидить.
(1 оцінок)
Опубліковано Тетяна Нємцева Сб, 12/07/2024 - 16:59
#
Відгук на книгу "Не відпускай мене"
●Химерна книга, котра залишила у моєму серці вирізьблений слід. Події тут розгортаються в антиутопічній Великій Британії XX століття, де люди клонуються з метою створення живих донорів органів для трансплантації.
●Розповідь ведеться від імені 28-річної Кеті: деталізовано, з її особистісними переживаннями, етапами дорослішання, цінностями, взаєминами із двома близькими друзями.
Нема оцінок
Опубліковано Тетяна Нємцева Сб, 12/07/2024 - 16:31
#
Відгук на детектив Віктора Янкевича
Ця книга, схожа на міцний пунш: кокосовий сироп, ром, пряний зірчастий аніс. Загорнутися у плед і читати! Або ж є інший рецепт: вдягти мерехтливу сукню, увіткнути троянду поміж сторінок цієї історії і пройтися вуличками-сторінками. Бо ж детективи не завше в окулярах із товстелезними лінзами, шкіряними дипломатами й підкрученими вусами, еге ж?! Лише уявіть: книгозбірня, де витає аромат стародруків, розмірений темп життя у маленькій волинській Швейцарії – Кременці. І бібліотекарка у ролі детектива.
Нема оцінок
Опубліковано Тетяна Нємцева Сб, 12/07/2024 - 16:20
#
● "Щит із неба Олесі Максимець" – захоплива родинна сага, центром якої стала сумнозвісна операція "Вісла".
●Прочитання впливало на емоційний стан, бо переживаємо війну і практично кожен знає як воно: збирати життя у рюкзак. А на його денці: невміщені світлини у позолочених рамках, ялинкові іграшки зі старої коробки на горищі, вулиці дитинства у м'якому ліхтарному світлі.
♡ "Тим часом поміж людьми котилися страшні чутки. Про те, що їх, корінних жителів Надсяння, Лемківщини, Підляшшя і Холмщини, мають переселяти на північно-західні землі Польщі.