Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у квітні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
«Квант милосердя»
«Квант милосердя» - це річ, яка пробирає до кісток саме своєю жорстокою життєвістю. І перше, що треба зробити - забути фільм із Деніелом Крейгом. Взагалі. У книжці немає жодних перестрілок в Італії, ніяких вибухів чи глобальних змов. Флемінг тут видає чисту, концентровану психологічну драму, яка за напругою перепльовує будь-який бойовик.
#
Подвійна гра
Якщо після першої частини про Клима Жеграя ви зловили кайф від брутального двіжу 1918 року, то «Трибунал апостолів» - це ідеальне продовження банкету. Добрянський бере ту саму історичну базу часів гетьмана Скоропадського, але цього разу переводить стрілки жанру: з лісових перестрілок ми залітаємо в класичний шпигунський трилер із секретними кублами, пограбуваннями в стилі «Оушена» та кривавими сектами.
Едит Лебедина Шия
Оповідання «Едит Лебедина Шия» з серії про Арсена Люпена трохи нагадує історію британської королеви, що плаче над трупом свого чоловіка. В цій історії щось подібне має місце. Отже, Люпен знову дивує нас, але ще більше дивує Ганімар. Інспектор завжди на два кроки позаду Люпена, а ось цього разу йде з ним нога в ногу. Сама здивувалася, яким розумним він став.
#
Тільки кров, золото і кримінал
Василь Добрянський несе просто вогняну базу. Його «Помилка капітана Жеграя» (перша книга з циклу) - це тупо українські «Гострі картузи» на максималках. Забудь про нудні підручники історії - тут у нас брутальний ретро-детектив, де 1918 рік показаний як Дикий Захід, тільки з гетьманами, німцями і вкраденим золотом.
#
«Тільки для службового користування»
«Тільки для службового користування» - друга новела, яка і дала збірці назву. Для мене вона виглядає найбільш цікавою. До речі, творці фільму 1981 року з Роджером Муром надихнулися саме нею, взявши звідси деякі ключові мотиви та адаптувавши лінію головної героїні. Але в самій книзі все значно приземленіше і похмуріше.
Випадковостей не буває
Є детективи, які працюють як чітко зібраний механізм : таємниця-слідчий-розвʼязка-задоволення від «я здогадалась/майже здогадалась». І «Лілі» обіцяє саме таку на перший погляд.
#
«Від виду до вбивства»
Восьма книга - «Тільки для службового користування» - це взагалі не роман! Це збірка з п'яти шпигунських новел. Річ у тім, що Флемінг спочатку планував запустити телесеріал про Джеймса Бонда. Серіал так і не зняли, але в автора залишилися готові сценарні напрацювання. Він просто взяв ці динамічні, короткі сюжети і перетворив їх на книжку.
Істина - це дочка часу, а не авторитету.
«Дочка часу» це детектив де не дія, а мислення. І якщо чекати класичного розслідування з погонями й напругою то тут такого не буде.
Сюжет спокійний, інспектор Алан Грант прикутий до лікарняного ліжка і від бездіяльності починає власне розслідування. Справа не проста історична з 15 століття де в центрі подій Річард 3, якого традиційно вважають узурпатором і вбивцею принців.
І тут починається найцікавіше.
#
Гольф та шпигунські ігри
«Голдфінгер» - це насправді сьома книга циклу. І саме цей роман остаточно закріпив той самий класичний «бондівський» канон, який пізніше підірвав кінематограф. В ньому Бонд випадково зустрічає Ауріка Голдфінгера в Маямі і принижує його, викриваючи в шулерстві під час гри в канасту. Але згодом виявляється, що Голдфінгер - не просто дрібний шахрай, а найбагатша людина Англії, скарбник радянського СМЕРШу і маніяк, який абсолютно одержимий золотом. Він контрабандою вивозить величезні партії золота з Великої Британії, підриваючи економіку.
#
"Курортне" завдання
Після надзвичайно важких подій своєї попередньої місії Джеймс Бонд знову повертається до гри. Шеф МІ-6, старий добрий М, відправляє його на сонячну Ямайку. Здавалося б, це має бути просте, ледь не «курортне» завдання зі з'ясування обставин однієї справи на місці - просто рутина.