Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Дочка снігів
Це роман про пошук — не тільки золота, але й себе, свого місця і своєї сутності. Про пригоди, які не завжди лежать зовні, а часто — десь глибоко всередині. На перший погляд, головна героїня — типовий образ сильної жінки, яка кидає виклик дикому світу. Але Лондон не малює її «амазонкою». Його героїня складна, жива, часом суперечлива. Вона не намагається підкорити природу чи чоловіків — вона намагається зрозуміти їх. Стиль Лондона водночас стриманий і метафоричний. Окрема увага — до ідеї самотворення.
Мурашині кола
Ну бувають ж такі книги, які читаєш у повному захоплені від авторського стилю викладу і занурюєшся у сюжет настільки, що годі зупинитися і хочеш ще і ще... продовження, але нарешті довгоочікувана наступна книга дивує та зворушує ще більше, ніж можна було б уявити... і ти наче на новому рівні перебуваєш у процесі розвитку подій сюжетних ліній...
Мандри на Афон
Василь Григорович-Бврський - відомий паломник 18 століття, брат не менш відомого київського архітектора Івана. По суті, його паломництво на святу гору Афон є відродженням жанру паломницької прози, зокрема паломництва Данила, відомого твору часів Київської Русі. Відповідно до вимог жанру підготовлено й дану книгу. Читати її, скажу відверто, непросто, хоч і видно, що було здійснено літературний переклад з тодішньої мови на сучасну українську літературну.
Мартін Іден
«Мартін Іден» мабуть найжорсткіший роман Джека Лондона. У ньому відсутні вовки, сніги й золото, але боротьба не менш напружена. Це боротьба не за виживання тіла, а за існування особистості у світі, де щирість легко обмінюють на етикет, а прагнення — на пристосування. Шлях героя від робітника до письменника, від голоду до слави — це, з одного боку, автобіографічна траєкторія, а з іншого — демонтаж американської мрії. Лондон ніби випробовує себе самого на міцність: що буде, коли досягти всього, чого прагнув? Що залишиться після перемоги?
Хайку і вишневий цвіт
Японські письменники є неперевершеними майстрами хайку. Серед них найбільш відомий Мацуо Басьо. Його хайку присвячено природі та людині, що співставляє свій душевний стан із настроєм довкола. Я звернула увагу на те, що Мацуо доволі позитивно ставиться до вишневого цвітіння. Для нього це нібито символ оновлення, доброти, щастя, чогось позитивного і недосяжного. Старий дуб в одному з віршів байдуже дивиться на цвітіння вишні. Звісно, бо він старий, своє уже віджив і, напевно, заздрить молодому дереву, що плодоносить і тільки починає жити.
Серця трьох
Тут менше Півночі, менше крижаних випробувань, натомість більше пригод, тропічних пейзажів, таємниць і навіть кохання. Але за цим яскравим фасадом авантюрної історії ховається несподівано тонкий задум: дослідження не стільки світу зовнішнього, як внутрішнього. Окремої уваги заслуговує жіночий персонаж. Вона — не просто любовний інтерес, а точка рівноваги, своєрідне «третє серце», через яке переплітаються дві лінії — пригодницька й емоційна. Через неї роман набуває глибини: це не просто пошуки скарбів у джунглях, а пошуки себе — у стосунках, у межах вибору, у боротьбі між силою і ніжністю.
жага до життя
Джек Лондон відкриває життя зведене до його первісного інстинктивного стану. Але попри зовнішню скупість сюжету, це не просто історія про виживання. Це дослідження межі між людським і звірячим, моральним і тваринним, коли тіло зраджує, а воля ще тримається. Стиль Лондона — холодний і стриманий. Він не намагається витиснути сльозу чи змусити співчувати. У центрі повісті людина зведена до найпростіших потреб: їсти, рухатись, не вмерти. Але водночас ця людина не позбавлена складності: вона мислить, пам’ятає, оцінює, навіть у напівсвідомому стані.