«Сестра Керрі» по-українськи?
Сестра Керрі по-українськи – так можна охрестити новий роман Галини Вдовиченко «Купальниця», що, зрештою, і зробила у передмові до твору Галина Гузьо. Та й сама авторка залишає нам прозорий натяк, назвавши перший розділ «Сестра Роберта Кері. Київ». Звичайно, мається на увазі, що прізвище Роберта – Керя, однак гра слів одразу викликає в читача асоціації зі знаменитою «Сестрою Керрі» Теодора Драйзера. А якщо з якихось причин не викликає, то про це прямо сказано у передмові.

Чи можуть двоє людей, які живуть у великому місті, здавалося б, одним життям, одного весняного дня зустрітися? Чи правда, що чоловік і жінка – дві половинки одного цілого? Чи правда, що є люди, створені одне для одного? Які у них шанси віднайти гармонію у величезному місті, що поглинає все й усіх? Це ті питання, які порушує в романі авторка Дельфін де Віган.
У романі «Підземні години» усього лише два головних персонажі: чоловік і жінка. Саме навколо них зосереджена вся оповідь, саме про їх долі йдеться.

З обкладинки книги дивиться вперед дивна дівчина з маскою замість обличчя. Трохи карикатурна, нібито й несправжня – хто вона? Що ховається за тією маскою: автор? головна героїня? чудо?