You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Джон Герсі "Хіросіма"
Дивлюся на обкладинку цієї книги, і бачу як зупинився час, ніби як застиг у невідомості. Циферблат показує час вибуху, коротка мить, спалах, "бабах", після якого загинули сотні тисяч людей, ще півтора десятка тисяч - пропали безвісти і понад 37 тисяч залишилися травмованими.
Роальд Дал "Чарлі і шоколадна фабрика"
Кожного разу як відкриваю дитячі історії, щоразу переконуюся, що усі дитячі книги, насправді порушують проблеми дорослих. І ця книга у деякій мірі моралізаторська й повчальна, приправлена дещицею англійського гумору, можливо навіть уособлює у собі трактат, який критикує суспільний лад, що не так і легко сприйняти як дитячу книгу.
Роальд Дал "Матильда"
Ще одна повчальна історія від Роальда Дала, яка підійде для читання різним поколінням. Щоразу читаючи книги Роальда Дала, я переконуюся у тому, наскільки відповідально письменник підійшов до створення своїх книг: діти стриймають їх захопливими та веселими, ну а дорослий читач неодмінно помітить прихований повчальний мотив.
Гайнріх Бьолль "Дім без господаря"
Ця книга важким каменем запала мені в душу, про неї я згадаю досить часто, напевне частіше ніж будь-яку іншу книгу. І не помилюся, якщо скажу, що саме такого ефекту чекаю від читання - щоб брало за живе, а прочитавши книгу ще довго, обдумувати прочитане.
Вільям Фолкнер "Домашнє вогнище"
Зі всіх новел збірки "Домашнє вогнище" найбільше у мене враження викликала новела "Зійди, Мойсею".
Невеличка оповідь, яка зі самої вже назви викликає біблійну алюзію. Досить помітним є те, що Вільям Фолкнер дуже гостро підняв питання рабовласництва та панування білими над чорними, тому згаданий образ Мойсея служить не просто як біблійний персонаж, у новелі - він символ звільнення від рабства. Письменник таким чином переосмислює біблійні сюжети в контексті біблійної історії.
Маріо Варгас Льйоса "Свято цапа"
Це моє перше читацьке знайомство із диктаторським романом латиноамериканського континенту. Читаєш, і кров холоне, від усвідомлення прочитаного. Звісно, що у якій би країні нашої планети диктатура не існувала, розумієш, що всюди вона натягує на себе жорстоку маску зла, проводить насильство та безневинно замордовує життя людей.
Відзначу, що попри таку важливу тему М.В. Льйоса майстерно відтворив природу диктатури. Жах навіює розуміння про те, як одна людина в країні здатна викликати у всіх жителів страх та духовне спустошення.
Вікторія Ллойд-Барлоу "Маленькі пташині серця"
Ця історія торкнулася мого серця, вона зажевріла в моєму серці, і вселила віру, що не все у цьому світі так безнадійливо. З цією книгою, я розумію, що допоки будуть такі історії - то відчуття толерантності не згасне у серцях людей.
Книга зовсім не повчає, вона у певній мірі дає можливість побути читачу по іншу сторону і приглянути, що відчувають особливі люди.
Іво Андрич "Міст на Дрині"
Я дуже люблю розгадувати символи, які письменники закладають у своїй творчості. А Іво Андрич - геніальний майстер у зашифровувані символів.
Сама назва твору підказує, що письменник акцентує увагу на єднання та зв'язок. Тому й міст через річку Дрина виступає символом зв'язку між багатонаціональними народами Балканських країн - сербами, хорватами, боснійцями, він виконував функцію єдності людей різної релігії та віросповідання - християн, мусульман, євреїв, мусліман.
Роберт Пенн Уоррен "Все королівське військо"
Щоразу читаючи політичні романи, а якщо ще й ті, що все стали класикою літератури, мене не покидає відчуття якже все в політичному житті циклічно.
Брудні методи в американській політиці, спостерігаю зараз і співставляю із подіями після Великої Депресії, і які описані у цій книзі - нічого не змінюється. Сполучені Штати, які позиціонують як країна демократії та свободи, нібито "взірець" для інших країн, прокладала і продовжує прокладати свій шлях, опираючись на брехню.