Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

4
Середня: 4 (1 оцінок)
Ми бачимо такого собі Тома Ріплі, сироту, якого виховала тітка, не сильно його балуючи. От і виріс він, такий собі ніякий, без особливих талантів, упевненості в собі, заздрячи іншим, вважаючи інших, а насамперед себе нікчемами. Холодний, егоїстичний, знайде виправдання будь-якому своєму вчинку, включаючи вбивство. І от доля підкидає йому щасливий квиток. Його знаходить багатій, батько його знайомого Дікі Ґрінліфа, щоб Том допоміг повернути Дікі додому з Європи, де той на думку батька аж надто затримався.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Жозе Сарамаґу " Бунт речей"

Надзвичайно важливу тему сьогодення порушив сеньйор Сарамаґу і дуже цікаво подав під незвичним кутом бачення. Звісно тема не нова, але як же письменник випередив час. З того часу як написано оповідання - проблема набула ще більших масштабів.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (3 оцінок)
Книжка про важкий воєнний час у Франції. Чіпляє відразу і не відпускає до кінця. Сильна історія про двох сестер, що проникає в душу. У дитинстві вони втратили матір, і так сталося, що стали жити нарізно. Але війна знову поєднала їх. Віанна та Ізабель. Оповідання починається зі спогадів літньої жінки - страшні спогади минулих років. Після смерті матері Віанна вийшла заміж за Антуана в 17 років. У них росте донька, щаслива сім'я. Ізабель була молодшою і їй довелося жити в школах-пансіонах, раз у раз змінюючи їх, через свій непростий характер. Війна почалася, коли їй було 19 років.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Жозе Сарамаґу "Бунт речей"

Найпершою новелою у збірці "Бунт речей" представлено новелу "Стілець", яка відтворює досить незвичний погляд на диктатуру. Ця новела непогано доповнила серію диктаторських романів, які я прочитала нещодавно - "Свято Цапа" Маріо Варгаса Льйоси та "Сеньйор Президент".

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Жозе Сарамаґу "Бунт речей"

Ще одна новела зі збірки, яка дуже мене зацікавила, і спонукала до рефлексії - це новела "Ембарґо". Тема, порушена письменником не нова, подібні відчуття у мене викликали й інші твори такі як "Процес" Франца Кафки та "451° за Фарангейтом" Рея Бредбері, а мова йде про те, як людина втратила контроль над тим, що створила.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Жозе Сарамаґу "Бунт речей"

Мене настільки зацікавила збірка оповідань Жозе Сарамаґо, що про закладені сенси у кожне із них, мені хочеться обговорювати окремо.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Іво Андрич "Зеко"

Мені дуже подобається в творчісті Іво Андрича те, як він володів здатністю майстерно передати атмосферу занепаду, те як він тонко умів відтворити відчуття як під розвитком цивілізації приховується не що інше як духовна порожнеча. Цього разу я глибше познайомилася із новелістикою письменника, зокрема із збіркою новел, яка вміщує у собі оповідання "Трактир "Титанік".

Дана новела і є наглядним прикладом відворення митцем занепаду, бо вже саме слово "Титанік" викликає асоціації із потонулим кораблем, символом руйнування старого світу.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Іво Андрич "Зеко"

Ще одна прочитана мною новела Іво Андрича - "Знаки". Тут письменник іронічно, в короткій формі розповідає наче притчу із життя. При тому, що новела невеличка, але за змістом та прихованими сенсами вона - багатошарова.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Іво Андрич "Зеко"

З кожною новелою переконуюся наскільки Іво Андрич геніальний оповідач.

Розповідь "Спрага" зі збірки новел Іво Андрича описує події, які відбувалися одразу після австрійської окупації Боснії на початках ХХ століття. Як і інші новели письменника, вона ведеться від імені третьої особи. Новела досить лаконічна, але має чимало прихованих сенсів.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Міхаель Енде "Момо"

Щоразу читаючи представників німецької літератури, кожного разу я відчуваю неймовірний захват. Виховані на текстах Гете, кожен із них у своїй творчості перейняв та продовжив фаустівську тему, яка розкриває теми пізнання добра та зла. От і читаючи "Момо" Міхаеля Енде, у цих твердженнях я переконуюся ще більш. І якщо цей роман сприймати не як книгу написану виключно для дітей, а у двовимірному баченні, то можна насолодитися над його роздумуванням сповна.

вподобати
0 користувачів вподобало.