Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

4
Середня: 4 (1 оцінок)

А таку Джейн Ейр, читали?

Дружина з горішнього поверху» від самого початку грає на впізнаваності. Це сучасний ретелінг «Джейн Ейр», перенесений ц світ заможних передмість і соціальних масок. Джейн жінка з не до кінця прозорим минулим, опиняється в розкішному районі і знайомиться з харизматичним вдівцем Едді. Їхній роман розвивається стрімко, але в центрі історії від початку стоїть відсутня присутність - його покійна дружина Беа, яка продовжує визначати правила гри. Усе виглядає як стилізована варіація готичного сюжету.

вподобати
1 користувач вподобав.
3
Середня: 3 (1 оцінок)

Розкриття, вбивства, викрадення

Ієн Ренкін у цій книзі зміщує фокус із класичного «хто вбив» на значно цікавіше питання , що відбувається з детективом, коли справа стає особистою. І саме це рішення визначає, як працює вся історія. Сюжет стартує з нічного дзвоника, зникає чоловік доньки Джона Ребуса, і він одразу розуміє , чим це загрожує, вона автоматично стає головною підозрюваною.  
Паралельно в Единбурзі розслідують убивство саудівського студента, і за цю справу береться Шивон Кларк. Дві лінії розвиваються окремо, але працюють як дзеркало одна одної.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Благородні кілери та голлівудський розмах

Знаєте, іноді просто хочеться відключити мозок і почитати якийсь бадьорий екшен. «Останній контракт» Кокотюхи - саме такий випадок. Маємо парочку професійних найманих убивць: колишній коп Антон та екскаскадерка Віта. У них є свій фірмовий кодекс - прибирають виключно «поганих хлопців», такі собі Робін Гуди зі снайперськими гвинтівками, що підміняють собою правосуддя. І от їм прилітає дуже серйозне замовлення від кримінальних верхів. Але під час виконання цього контракту щось іде не за планом. Наші герої вирішують зіграти за власними правилами і йдуть на дуже ризикований крок.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Постапокаліптичний Харків

Коротше, якщо вас дістали стерильні детективи, де слідчі п'ють крафтову каву і шукають відбитки пальців у чистих лабораторіях, то тут доведеться ковтнути токсичного пилу. Скочко бере рідний Харків, жорстко множить його на нуль екологічною катастрофою і кидає нас у поламаний, брудний і абсолютно непривітний 2040-й рік.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Колишніх копів не буває

Зазвичай Карк тягає нас по болотах, горах і кривавих сторінках української історії. Але тут він бере і різко виписує квиток в один кінець на південь Європи. «Ферія. 13 андалуських днів і ночей» - це такий собі гарячий коктейль із крові, поту й дешевого іспанського вина.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Український "Відьмак"

Признайтеся, ви ж у школі втомлювалися від тих класичних українських історичних текстів, де всі сторінками страждають, орють землю і плачуть над гіркою долею? Так от тут можна нормально видихнути. Карюк бере 18 століття і робить із нього не підручник з краєзнавства, а бадьорий, місцями моторошний авантюрний детектив.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Сліпа помста

Якщо для вас Гайдамаччина - це щось суто героїчне і піднесене зі сторінок підручників історії, то Карюк зараз жорстко зламає вам шаблони. «Тарана» - це брудний, суворий і кривавий історичний трилер про помсту. Такий собі український аналог «Убити Білла» чи «Карателя», тільки в декораціях 18 століття.

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)

Від письменниці до кілерки

Історія про Фінлі Донован, яка продовжує гру на межі абсурду й криміналу.. письменниця , яка випадково отримала репутацію кілерки, опиняється в ситуації , де вигадані сюжети небезпечно змішуються з реальністю. Історія закручується довкола загрози для її колишнього чоловіка і Фінлі змушена втрутитися , навіть якщо це означає ще глибше загрузнути в хаосі.  

вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

Ідеальний сусід

Знаєте, як зазвичай пишуть трилери про серійних убивць? Автори постійно намагаються залізти в голову маніяку, копирсаються в його дитинстві чи травмах. Так от, Клеменс Мішлон у «Тихому орендарі» просто зламала цю заїжджену схему.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Назад, до витоків біографії автора

Знаєш, як помирає ілюзія безпеки? Вона зникає не з гучним вибухом. Вона випаровується тихо, як ранкова роса на розпеченому асфальті, коли ти раптом розумієш, що більше ніколи не залишиш двері незамкненими.

вподобати
0 користувачів вподобало.