You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Борис Пахор "Важка весна"
Чи можуть повернуся у постійне русло життя фізично та душевно розбиті жертви, які вижили після концтаборів?
Чи є шлях від пекла до звичного життя, без страшних спогадів?
А чи можна зцілитися душею та зустріти весну? Весну сповнену повноцінного життя?
Тему душевного зцілення після концтаборів порушила не лише Едіт Еґер у своєму творі "Вибір" та Віктор Франкл у своїй роботі "Людина у пошуках справжнього сенсу". Цієї проблеми торкнувся й словенський письменник Борис Пахор. Автор розповів свою трагічну історію із власного досвіду.
Арчибальд Джозеф Кронін "Літа зелені"
"В свій час я не розумів, скільки завдячував цій скромній трудівниці, що намагалася зробити все якнайкраще, - зміцнити сім'ю, задобрити батька, хоч трохи пом'якшити його страшенну скнарість, підтримувати гідність дому, бути привітною та ласкавою... Мама! Завжди лагідна і непомітна, але героїчна жінка..."
Невеличка, але напрочуд глибока історія про життєві моменти, у які руйнуються мрії, надії та сподівання, про часи, коли похитується віра в Бога, про те, як велике бажання переростає у гірке розчарування і якою ціною здійснюються мрії.
Лариса Залеська Онишкевич "Бомби, границі і два праві черевички. Друга світова війна очима дитини-біженця"
"...головна різниця між совєтами і нацистами в тім, що совєти арештовували скрито і завжди вночі, а нацисти це робили відкрито і вдень"
Це книга-спомини 75-річної давності, про те, як українка в діаспорі, будучи ще дитиною, пережила Другу світову війну. Свої мемуари вона написала із погляду дитини-біженця.
Фредері Містраль "Мірейо"
Як врятувати мову, яка вимирає?
Цього року минає 120 років із моменту присудження Нобелівської премії з літератури поетові Фредері Містралю. Його найвідоміше літературне творіння - поема "Мірейо", написана наприкінці XIX ст., в якій оповідається трагічне кохання доньки багатого фермера, Мірейї та сина мандрівного кошикаря Вінсента. Сюжет поеми нескладний, і здавалося, історій про нещасливе кохання юних людей є чимало, так в чому ж феномен творчості Фредері Містраля?
Майкл Ондатже "Англійський пацієнт"
"Дивний цей час - кінець війни."
Війна майже закінчилася. Флоренція. Німецькі війська відступили на північ. У напівзруйнованій віллі, доля зводить чотирьох різних людей. Кожен з них пройшов тяжкий шлях війни, кожен переніс страждання, біль та втрати. Війна зламала їхні життя, вона глибоко в'їлася в їхню пам'ять болючими споминами...
Ромен Ґарі "Летючі змії"
"Нацисти були людьми. І людським у них була саме їхня нелюдськість."
А навіщо запускати повітряних зміїв в небо під час війни? Це ж дитячі розваги. А якщо ці пустощі несуть інформацію для заклику до опору...
Чи можна вважати зрадником та колабораціоністом француського кухаря, що впродовж війни годував нацистів, але під їхнім же носом приймав бійців опору та британських льотчиків?..
Чи можна вважати власницю борделю злочинницею, якщо вона переховувала у своєму закладі більше двох десяток дівчат-єврейок, які змушені були спати з нацистами, рятуючи собі життя...
Рей Бредбері "451 градус за Фаренгейтом"
«Ми живемо в таку пору, коли люди не мають ніякої цінності»
У 50-х роках минулого століття Рей Бредбері написав фантастичну книгу про майбутні часи. Яким же він був далекоглядниим описавши цей світ.
Світ, у якому люди, живучи в одному помешканні, не мають часу одне для одного.
Світ, у якому читати книгу - це злочин проти влади (і мова не про бульварне ванільне чтиво, з яким читач деградує і не розвивається). Адже, ви читаєте книгу - ви думаєте, а такі люди несуть небезпеку провладним структурам.
Ірен Немировськи "Французька сюїта"
"Німці вміли вкласти у своє привітання удавану ґречність"
Ґречність, порядок та дисципліна - якості якими славляться німці на весь світ. А ще точність, старанність, перфекціонізм, пунктуальність та педантичність.
Французька письменниця, уродженка Києва, Ірен Немировськи у своєму творі "Французька сюїта" аж надто прихильно віднеслася до німецьких воїнів...Роман писався ще на початках війни. Авторка надто захоплено змальовує їх молодими, сильними, красивими, чистими, акуратно підтягнутими вояками-окупантами північних районів Франції.
Ольга Мак "Каміння під косою"
"Що за божевільний час, в який милосердя стає жорстокістю, а матері з великої любові благають смерті своїх дітей!"
Сувора зима 1933 року. Втративши всю родину, та в не силах залишатися у сільському дитбудинку, 15-річний Андрій, сподівається знайти роботу в столиці. Дорогою до Харкова Андрію трапляються сотні трупів. Але хлопець вже звик до цього, він сприймає це як буденне явище.
Йоганн Вольфганг Гете "Фауст"
"На серці жаль, мій спокій зник
І вже не вернеться повік..."
Є такі книги про які багато хто чув, але шлях до цих книг веде не з чуток тих, хто їх читав. До таких книг приводять інші книжки.
Творчість Гете віддзеркалювалася на творах багатьох митців. Але цьогоріч саме книги Пера Лаґерквіста, Сельми Лаґерлеф, Томаса Манна, Арчибальда Дж.Кроніна та Вернера фон Гейденстама привели мене до пошуків сенсу буття Фауста.