Рецензії та відгуки на книгу

Джеймс

Еверетт не просто переповідає стару історію: він додає шари, розширює внутрішній світ героя. Еверетт зображає, як Джеймс мусить носити маску «мовлення для білих» — «slave talk» або «неправильну граматику», яку від нього чекають, щоб здаватися непогрозливим. Але поза цим фасадом він мислить, читає, критикує: мова у творі — не просто засіб, а простір боротьби й визволення. Джеймс — не просто намагається вижити, але зберегти себе — своє «я» — в умовах, які системно заперечують цю можливість. Він не просто шукає сім’ю, він шукає голос. це роман, який змінює перспективу.

Середня: 5 (3 оцінок)

Опубліковано kriukov7@ukr.net Вт, 09/30/2025 - 18:49

#

Тарас Шевченко --наш великий геніальний автор,Кобзар,який буде в нашому житті завжди,його велика спадщина з поезії,щоденників,прозових творів є унікальним явищем в українській літературі..

Середня: 4 (6 оцінок)

Опубліковано Sila Wtna Вт, 09/30/2025 - 17:56

#

Книга починається з того моменту, коли головна героїня Кароліна закінчує школу і її переслідує відчуття, що усі двері відкриті та шляхи незвідано-цікаві... Тут молодість драйву та бажання досягати вершин! Пошук власного місця під Сонцем! З маленького безперспективного хутора дівчина прямує у столицю із чіткими амбіціями та планами влаштуватися та забезпечувати себе самостійно.

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Вт, 09/30/2025 - 14:47

#

Націонал-комунізм у літературі

Микола Хвильовий. Письменник, про якого я вперше почула на початку нульових, коли в одинадцятому класі читала його новели «Я (Романтика)», «Кіт у чоботях», потім в університеті була ще новела «Мати». Ініціатор проведення літературної дискусії другої половини 1920-х, очільник ВАПЛІТЕ, відданий комуніст, який сам пішов із життя, бачачи, до чого призводить комуністична ідеологія. Талановитий новеліст, який не боїться викривати те, яким суспільство є. Головний герой новели «Я (Романтика)» вбиває рідну матір, бо вона ідеологічно не вписується в його картину світу, є ворогом народу.

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Вт, 09/30/2025 - 14:28

#

Немає меж людській скнарості

Після появи цієї пʼєси для багатьох слово Калитка стало символом скнарості. Людина бажає швидких грошей, має купу комплексів неповноцінності, свідченням чого є бажання Герасима поріднитися із родиною Пузирів. І той же Пузир (герой іншої пʼєси «Хазяїн») є таким саме сільським багатієм, який став пихатим після скасування кріпацтва. Тим не менш, Карпенко-Карий прагне із цього непривабливого пана зробити трагікомедійний і яскравий образ, додавши другорядних персонажів типу копача Бонавентури та хитрих євреїв.

Нема оцінок

Опубліковано Уляна Дудко Вт, 09/30/2025 - 14:09

#

Одного дня я розглядала полиці бібліотеки і мою увагу привернула темно-синя книжка з блискучим золотим циферблатом на палітурці. Золотими буквами було написано: "Часодії ". А написав її… Книга виглядала так загадково, так цікаво, так...Магічно. Я зрозуміла : щоб не сталося - мушу прочитати її. І ,уявіть собі, не жалкую, адже "Часодії"- неймовірно цікавий твір, особливо для мене - підлітка. Виявилось, що головна героїня - Василина- моя однолітка і навіть зовнішньо схожа на мене. У книзі вона потрапляє у магічний світ, знаходить багато нових друзів і своє кохання.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано kriukov7@ukr.net Вт, 09/30/2025 - 13:51

#

Письменник,який в умовах жорсткої совєтської цензури,наголосився написати частку художньої правди ."Козацькому роду нема переводу"Олександра Ільченко ,роман про козака Мамая,прославив українську літературу,це геніальне полотнище,нечуване для тих часів.В творі не має жодних похвал владі,а лиш повінь української мови, картини прадавніх звичаїв, прославляння товариської вірності й жертовності,глибокий пошанівок жінки матері,утіх на базарних карнавалах і виставах мандрівних лицедеїв, відтворення старовинних вірувань і забобонів,злива дотепів,вигадок.жартів.Ільченко дає радісні почуття,я

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано kriukov7@ukr.net Вт, 09/30/2025 - 13:08

#

Класичний твір Овідія "Метаморфози",має спорідненість з українським фольклором,і там і там розмаїття явищ природи постають не як незмінні,раз і назавше дані,-вони в процесі розвитку зазнають якісних видозмін,схожих на калейдоскопічне людське мислення.Овідій описує народне вірування в переміни,що відбувається в природі,ось ясен,який вигнувся в небо на узліссі,був колись ставним парубком,а стрункі смереки біля церкви -то дівчата красуні,що зарання знайшли на цвинтарі свій супокій;опришком орлом став,а жінка розлучниця-зозулею,нагідки -невинними дітьми були.а олені-то колишні люди,і їх

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано kriukov7@ukr.net Вт, 09/30/2025 - 12:56

#

Багато хто читав цей твір,який першим вийшов простою мовою,де багато описів життя давніх часів,Де під маскою римських богів та героїв,заховані образи козацьких ізгоїв,вигнаних із України після зруйнування Запорозької січі,і ті на чужій землі за Дунаєм зайняли місце для більш менш вільного життя.Але таке трактування змісту Енеїди Івана Котляревського не всі поділяють.Є й інші думки.Але те ,що твір -- має геніальний зміст,згодні всі.Особливо мені подобається гумор,якого хватає з лишком в цій книзі.Всім хто ще не дійшов до цього літературного шедевру ,раджу прочитати і насолодитись мовою Котлярев

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано grekovast Вт, 09/30/2025 - 12:24

#

Золотий жук

Едгар Аллан По у «Золотому жуці» відходить від звичного йому мороку не втрачаючи притаманної йому містичної аури. Перед нами захоплива історія скарбів, шифрів, безумства та блискучої логіки. Все починається з… жука. Маленька комаха із золотавим панциром, схожа на артефакт чи символ, стає ключем до таємниці, що веде до справжнього піратського скарбу. «Золотий жук» не просто пригодницька розповідь. Це ще й блискучий приклад дедуктивного мислення. По доводить: справжній інтелект — це не лише дар, а й прокляття, адже той, хто бачить глибше, завжди стоїть осторонь від натовпу.