Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

0
Нема оцінок

"Божий світильник"

Якщо тебе пре класичний олдскул, де все тримається на чистій логіці і закручених загадках, то "Божий світильник" - це тупо відвал башки. Це еталонна класика жанру "неможливого злочину", яка вставляє не гірше за найтоповіші речі старої доброї Агати Крісті.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

"Ліга свободи"

Якщо ти думав, що це якась пафосна супергеройська казочка про чуваків у трико, які рятують світ, то одразу гальмуй. Це тупо сувора, зубаста і максимально брутальна історія про те, як жорстка система стикається з тими, кого вона не змогла проковтнути.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Вихід на світло завжди є

Це не той випадок, коли ти гризеш нігті від напруги, чекаючи, хто там кого завалить у наступній главі. Тут весь двіж відбувається суто в головах персонажів і в їхніх стосунках. І, чесно кажучи, іноді розгрібати власні травми та тарганів у голові буває страшніше і важче, ніж ховатися від серійного вбивці.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Смерть Володимира

А тепер ми з тобою залітаємо в нашу рідну вітчизняну історію, але одразу забудь про ті нудні шкільні підручники, від яких хилило на сон на задній парті! Кралюк і Красовицький замутили такий історичний детектив, що це тупо наша версія «Гри престолів», тільки з реальними київськими князями, жорсткими інтригами і отрутою в кубках.

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)

ким ти є, коли з тебе можна зліпити, що завгодно

Є книги, які читає як історію. А є такі, що повільно й наполегливо «ліплять» тебе зсередини. От такий і «Пластилін».
Це не просто детектив про серію жорстоких убивств. Це історія про людину, яка намагається не розслідувати злочини, а зрозуміти, що взагалі відбувається з нею самою. Журналіст на прізвисько Кекс береться за справу про вбивство одинадцятьох колег, але дуже швидко стає очевидним , це розслідування лише верхній шар. Під ним, страх, сумніви внутрішній хаос і болісні питання, на які не існує простих відповідей.  

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Здається , чи за тобою постійно спостерігають

Є книги , які обіцяють напругу і не виконують. А є такі , як «Нічого, крім правди», де тривога зʼявляється тихо, майже непомітно, але тримає до останнього сторінки. Це історія , яка не тисне вона повільно стискає.  

вподобати
0 користувачів вподобало.
3
Середня: 3 (1 оцінок)

Лялька з ательє

Історія, що тримає в напрузі не просто до останнього абзацу. А до останнього розділового знака. І навіть після прочитання ще десь з півгодини відходиш од цієї новели і ставиш собі питання: що це все було? Ух! Моторошно! Мені пригадався один фільм жахів з мого дитинства про ляльку, що приносила нещастя. Тоді я ще спати нормально не могла, бо ця лялька мені снилася. І від цього оповідання Агати Крісті в мене подібні емоції. 

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Звіздочолий

Історія про перегони, іподроми, коней, ставки, букмекерів. Про те, що полюбляють англійці, і те, що є трохи далеким для нас, принаймні для мене. Тому «Звіздочолого» читала з інтересом, але без азарту. Проте - до справи. Шерлок Холмс та доктор Ватсон їдуть на поїзді до Дартмура розслідувати справу про зникнення фаворита перегонів коня Звіздочолого та вбивство його тренера Джона Стрекера. Полковник Росс, власник коня, у розпачі. Кому було вигідно, щоб кінь не вийшов на старт? Напевно, таких людей виявиться чимало, однак навіщо вбивати Стрекера, ще й ножем?

вподобати
0 користувачів вподобало.
4.666665
Середня: 4.7 (3 оцінок)

Чи можна довіряти самій собі

Є детективи які будуються на загадці. А є такі, як «Ідеальна незнайомка» де головна інтрига не «хто винен», а «чи можна довіряти самій собі».
Історія починається з тривожної сцени біля озера без крику, без очевидної драми, але з чітким відчуттям, щось пішло не так. І далі сюжет тільки підсилює це відчуття. Лія Стівенс намагається почати нове життя, втекти від минулого, яке досі тисне. Але коли зникає іі подовгу Еммі ситуація набуває майже абсурдного оберту, усе вказує на те, що цієї подруги … могло ніколи не існувати…

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (2 оцінок)

Зло це не випадковість , а результат …

Є книги які читаєш заради сюжету. А є такі, що чіпляють на рівні відчуттів- брудних, тривожних, майже фізично відчутних. «Ліс духів» належить саме до останніх. Це історія , яка починається як класичне розслідування серії жорстоких убивств у Парижі, але дуже швидко виходить за межі детективу й перетворюється на подорож у саме ядро темряви, географічної й людської.

вподобати
0 користувачів вподобало.