Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Їсти, молитися, кохати
Це розповідь, розбита на три акти, як триптих, присвячений великому паломництву: від втраченої гармонії до знаходження себе. Це історія, що починається не з подорожі, а з моменту, коли серце розбилося на уламки. Перший акт, «Їсти», розгортається у чуттєвій Італії. Це акт насолоди і повернення до тіла, до простих радощів, до смаку життя. Тут Ґілберт вчить, що зцілення починається із заземлення, з усвідомлення себе в моменті. Другий акт, «Молитися», веде нас у священну тишу індійського ашраму.
Кар'єра лиходія
«Кар'єра лиходія» Роберта Ґалбрейта починається з моторошного послання. Це запрошення у пекло, адресоване особисто Корморану Страйку, і це запрошення, від якого неможливо відмовитися. У цій третій книзі серії злочин перетворюється з професійної справи на смертельну, особисту війну. Але справжня сила роману криється не в жорстокості, а у крихкій, але сталевій фортеці, яку будують Страйк та Робін. Для Робін це не просто чергова справа. Вона змушена зустрітися з власними травмами, щоб вижити, і це робить її рівною партнером. Їхня зростаюча довіра є єдиним світлом у темряві, що огортає їх.
І все змінилось за мить
Роман починається як звичайна зимова подорож, але за долі секунди перетворюється на трагічну п'єсу, де сцена — розбита автівка, а декорації — безжальна снігова буря. Найбільша майстерність авторки полягає в оповідачі. Ми бачимо все очима Фінна, сина, який загинув у першу ж мить аварії. Він — невидимий, мовчазний свідок, привид у власній трагедії, що спостерігає за агонією своєї родини. Його присутність — це одночасно і джерело болю, і провідник, що веде нас крізь їхній відчай і розкриття найпотаємніших таємниць. Мороз стає не просто фоном, а безжальним суддею.
Усі небезпечні речі
«Усі небезпечні речі» Стейсі Віллінґем — це крихкий годинник, що вимірює час болю. Це занурення в кошмар, де межі між реальністю і вигадкою стерті, а найстрашніший злочин стався не вночі, а у свідомості. Це психологічний трилер, де кожна сторінка є кроком углиб розбитої душі, де таємниці ховаються не у шафах, а у зрадливих спогадах. Пройшов рік, як Ізабель живе без сну, перетворившись на привид у власному домі. Її життя — це нескінченна ніч, у якій вона відчайдушно шукає сина. Її відчай є її рушійною силою, але й її головною пасткою.
Ніколи не бреши
Молоде подружжя, Тріша та Ітан, рятуючись від негоди, знаходить притулок у маєтку, що є мовчазним свідком злочину. Це не їхня історія, але вони, мов блукаючі тіні, стають її частиною. Коли Тріша знаходить аудіозаписи колишнього власника, зниклого психіатра, вона починає слухати не лише його слова, а й його темні секрети. Цей роман — це віртуозний танець між двома часовими лініями. Голос з минулого звучить як відлуння, що нашептує історії про людську природу.
Хороша дівчинка, зіпсована кров
«Хороша дівчинка, зіпсована кров» Голлі Джексон — темне відлуння першої перемоги. Після успіху, що приніс їй славу, Піппа відмовляється від детективної діяльності, але її внутрішній компас не дає їй спокою. Коли зникає близька людина, вона знову повертається до розслідування. Але на цей раз вона не просто шукає відповіді; вона переступає межі, які сама собі поставила. Піппа — вже не хороша дівчинка, а мисливиця, яка готова забруднити руки, щоб дістатися істини. Голлі Джексон веде читача лабіринтом, де злочин і справедливість стають нерозрізними.
Мобі Дік
Це містична, проклята притча, що починається як морська пригода, але перетворюється на філософський спуск у безодню людської душі. Ця книга — це битва, що відбувається на гребені хвиль, битва, в якій головний ворог — не зовнішній, а внутрішній. У центрі цього епосу стоїть Капітан Ахав, богоборець, чия душа стала полонянкою власної одержимості. Його нога, відірвана білим китом, стає не просто фізичною травмою, а символом його нестримної, фатальної помсти. Його корабель, «Пекод», — це не судно, а колесниця, що мчить до загибелі, а його екіпаж — сліпі інструменти в руках шаленства.
Мідноголовий Демон
щирий і болісний портрет сучасної Америки, що є майстерним переосмисленням вічної трагедії, описаної Чарльзом Дікенсом. Голос головного героя, Деймона Філдса, на прізвисько Демон Мідноголовий, — це справжній феномен. Це голос, що не знає жалості до себе і не просить співчуття. Його життя — це безжальна ріка поневірянь: від безглуздих прийомних сімей до жорстоких реалій дорослішання. Але, як дикий вогник, він продовжує боротися. Його історія — це гімн стійкості, доказ того, що навіть у найстрашніших обставинах людський дух може бути незламним. Головний антагоніст роману — не людина, а тінь.
срібний портрет епохи джазу, закарбований у слові
кришталева чаша, наповнена іскристим шампанським та гірким отруйним присмаком розчарування. Це вічна історія про примарне сяйво, що обіцяє все, але не дає нічого. У центрі цієї оповіді — не герой, а міф: Джей Гетсбі. Він — загадкова примара, що живе у велетенському маєтку, де щовихідних лунає музика. Але ці вечірки — не для веселощів, а для єдиного гостя, який ніколи не прийде: Дейзі Б'юкенен. Гетсбі, одержимий минулим, збудував цілий світ із фальші, намагаючись відтворити єдиний щасливий спогад. Його блиск — це лише ілюзія, що приховує глибоку самотність.
Остання з однорогів
Це меланхолійна балада про світ, де магія згасає, а надії залишається все менше. Це казка, яка не обіцяє хепі-енду, але дарує щось значно цінніше — мудрість і красу. У центрі оповіді — Єдиноріг, уособлення вічної, дикої краси. Вона залишає свій вічний ліс, що існує поза часом, і входить у світ людей, який уже встиг її забути. Її подорож — це хрестовий похід надії, що веде її крізь людське відчай і цинізм. Поруч із нею — Маг Шмендрік, що марно намагається творити дива, та Моллі Ґру, яка вже втратила віру в казку, але знаходить її, зустрівши диво.