Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у травні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
#
От тобі ... просто ярмарок ...
Олена Костюкович - фігура в літературному світі неймовірно цікава. Більшість знає її як блискучу перекладачку Умберто Еко, але її власний роман «Цвінгер» доводить, що роки роботи з творами великого італійського постмодерніста не минули дарма. Це масштабний, густий, інтелектуальний трилер, який вимагає від читача повної залученості. Якщо ти любиш, коли кримінальна інтрига переплітається з реальною історією, роботою в архівах та мистецтвом - ти точно не пошкодуєш.
#
Джон Ребус №22
Це 22-га книга з культової серії про единбурзького інспектора Джона Ребуса. І для тих, хто любить копирсатися у складних правових казусах та анатомії системної корупції, цей текст - просто справжній скарб.
#
Живеш, поки пишеш
Для мене ця книга була несподіванкою, бо я звик до клоунів у каналізації, індіанських кладовищ, телекінезу чи прибульців. Але «Мізері» інший тим, що тут немає жодної краплі містики чи надприродного. Це чистий, концентрований, клаустрофобний і до жаху реалістичний трилер.
#
Гонка зі смертю
У третій книзі - «Кінець зміни» - Стівен Кінг робить те, на що ми всі підсвідомо чекали. Він бере цю абсолютно реалістичну, жорстку поліцейську історію і плавно, але невідворотно впорскує в неї свою фірмову містику. Якщо перша книга була трилером, а друга - драмою про одержимість, то фінал - це класичний, темний і параноїдальний кінгівський горор.
#
Одержимість літературою
Друга частина трилогії «Що впало, те пропало» - це дуже несподіваний, але геніальний авторський фінт. Стівен Кінг робить те, що вміє найкраще: він бере наші очікування від класичного сиквела, мне їх, як старий аркуш паперу, і жбурляє в кошик. Якщо перша книга була класичним протистоянням маніяка та копа, то друга - це розкішний, напружений трилер про токсичну любов до літератури. Та от тільки більшу частину книги наших старих знайомих (Годжеса та його команди) взагалі немає на сцені!
#
Гра у відкриту
Малюємо картинку: сірий, холодний ранок. Економічна криза в самому розпалі. Сотні безробітних, зневірених людей ще до світанку шикуються в чергу на ярмарок вакансій, сподіваючись отримати хоч якусь роботу, щоб прогодувати сім'ї. І раптом із ранкового туману виринає вкрадений двотонний сірий «Мерседес». Він не гальмує. Він свідомо, на повній швидкості врізається в натовп, чавить людей і безслідно зникає. Вісім трупів, десятки покалічених. Справу так і не розкривають.
#
Замість спокійного чергування та відпустки
«Закохані в місячному сяйві» Володимира Гринечка - це річ, яка спочатку приманює тебе своєю поетичною, майже романтичною назвою, а потім різко б'є під дих жорстким, класичним кримінальним процедуралом. Автор тут не грається в модні психологічні експерименти з ненадійними оповідачами, він видає міцну, чоловічу історію про боротьбу з реальним, дотичним злом.
#
Скелети в шафі
«Барні 613» Юлії Чернінької - це дуже камерна, тривожна і тягуча історія. Вона бере класичний троп про «нехорошу квартиру» і перетворює його на особисте чистилище для головної героїні.
#
Несподіваний зв'язок
Василь Добрянський - це справжній мастодонт нашого жанру (ви точно мали чути про його постійного героя, капітана Чорного), і роман «Купання немовлят» - це текст, який з перших сторінок б'є по нервах абсолютно сюрреалістичною жорстокістю. Маю сказати чесно: автори рідко вміють так майстерно поєднати брутальність кримінальних розбірок із холодним, майже театральним маніячним ритуалом.
#
"Машина часу" в буремні 90-і
«Крос у небуття» Юрія Сороки - це суворий, кривавий і неймовірно реалістичний український кримінальний бойовик. Книга, до речі, зібрала дуже серйозні нагороди: на «Коронації слова» 2020 року вона виборола відзнаку «Золотий пістоль» від визнаного майстра жанру Андрія Кокотюхи та посіла четверте місце в загальному заліку.