Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у червні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
#
Замість спокійного чергування та відпустки
«Закохані в місячному сяйві» Володимира Гринечка - це річ, яка спочатку приманює тебе своєю поетичною, майже романтичною назвою, а потім різко б'є під дих жорстким, класичним кримінальним процедуралом. Автор тут не грається в модні психологічні експерименти з ненадійними оповідачами, він видає міцну, чоловічу історію про боротьбу з реальним, дотичним злом.
#
Скелети в шафі
«Барні 613» Юлії Чернінької - це дуже камерна, тривожна і тягуча історія. Вона бере класичний троп про «нехорошу квартиру» і перетворює його на особисте чистилище для головної героїні.
#
Несподіваний зв'язок
Василь Добрянський - це справжній мастодонт нашого жанру (ви точно мали чути про його постійного героя, капітана Чорного), і роман «Купання немовлят» - це текст, який з перших сторінок б'є по нервах абсолютно сюрреалістичною жорстокістю. Маю сказати чесно: автори рідко вміють так майстерно поєднати брутальність кримінальних розбірок із холодним, майже театральним маніячним ритуалом.
#
"Машина часу" в буремні 90-і
«Крос у небуття» Юрія Сороки - це суворий, кривавий і неймовірно реалістичний український кримінальний бойовик. Книга, до речі, зібрала дуже серйозні нагороди: на «Коронації слова» 2020 року вона виборола відзнаку «Золотий пістоль» від визнаного майстра жанру Андрія Кокотюхи та посіла четверте місце в загальному заліку.
#
Як Холмс і Ватсон
Давід Лаґеркранц - це той самий автор, який цілком успішно підхопив і продовжив культову серію «Міленіум» Стіга Ларссона після його смерті. Але «Темна музика» - це старт його власної, абсолютно нової і дуже амбітної детективної серії. Хоча, як на мене, це майже ідеальна спроба переписати класичний дует Шерлока Холмса та доктора Ватсона під жорсткі соціальні й політичні реалії XXI століття.
#
Лещата правосуддя середньовічної Іспанії
Іспанія, кінець XV століття. На троні - знамените подружжя, король Фердинанд та королева Ізабелла. Країна щойно звільнилася від мусульманського панування, але замість довгоочікуваного спокою починається епоха тотального державного терору. Нова інквізиція набирає скажених обертів. Усюди створюються гетто для іновірців - маврів та юдеїв.
#
Твоя ж тінь тебе вб'є!
«Повзи, тіне, плазуй!» - це саме те концептуальне продовження попередньої книга автора "Гори, відьмо, палай!". І Меррітт тут робить дуже крутий хід: він бере клаустрофобну атмосферу першої книги і викручує містику на якийсь зовсім первісний, темний рівень. Якщо в першій частині люди гинули від рук моторошних ляльок, то тут джерелом чистого жаху стає те, від чого фізично неможливо сховатися - твоя власна тінь.
#
Наука і груба сила в тандемі
Абрагам Ґрейс Меррітт свого часу був просто зіркою, а його «Гори, відьмо, палай!» ( уявіть собі - 1932 рік написання, вау!) - це еталон того, як треба зіштовхувати холодну науку з первісним, ірраціональним жахом. До речі, невеличка ремарка: це скоріше самостійний роман, хоча в нього є своєрідне концептуальне продовження «Повзи, тіне, повзи!», де фігурують деякі з тих самих героїв.
#
Чи можна співчувати монстру ?
Сюжет стартує з неймовірно зухвалого і жорстокого вбивства. В одному з найпрестижніших районів Стокгольма вбивають міністра закордонних справ Швеції. Убивця проникає в його ідеально захищений будинок і робить свою справу з лякаючою театральністю, а перед смертю жертва чує, як хтось наспівує дитячу лічилку про кроликів.
Поліція безпеки в паніці: це теракт? Політичне замовлення? Хто наступний? Зачіпок нуль.
#
Фора перед смертю
П'ята книга, «Переслідувач», - це та історія, після якої ви реально підете перевіряти, чи щільно закриті штори на вікнах. Якщо минула частина була про ігри розуму в закритому просторі, то тут Кеплер просто випускає на вулиці Стокгольма дику, тваринну жесть. Як на мене, це один із найстрашніших романів у всьому циклі. Тим більше, що Йона Лінна зник ще у фіналі четвертої книги і офіційно вважається мертвим.