You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Харукі Муракамі "Про що я говорю, коли говорю про біг"
Мені так здається, що кожен спортсмен або аматор, що бігає довгі дистанції, хоч раз у житті, все ж чув про цю книгу. Це не методичка, і не навчальний посібник по техніці бігу, або рекомендації як пробігити марафон. Це значно більше. Тут про філософію бігу. І саме відомий японський письменник сучасності, марафонець у бігу до довгі дистанції ділиться своїми роздумами про біг.
Габріела Містраль "Поезії"
Для мене вже стало традицією у травні до Дня матері читати твір, присвячений матерям. Цього разу я обрала читати чуттєву поезію - вірші зі збірки поезії нобелівської лавреатки з літератури Габріели Містраль. Надзвичайно ніжно поетесі вдалося передати образ матері - її безмежної любові, а з іншої сторони - мама постає як символ турботи та жертовності.
Решад Нурі Гюнтекін "Чаликушу"
Мабуть не схиблю, якщо вважатиму, що дана книга описує один із найкращих образів жінки, створених саме письменниками-чоловіками. Чуттєво, делікатно, без зайвих сентиментів відтворити жіночу душу вдавалося небагатьом чоловікам. На мою думку, що увесь секрет такого таланту - в щирості та великій повазі та любові до жінок, з якими Решат Нурі Гюнтекін описав свою героїню та всі її перипетії.
Франсуа Моріак "Тереза Дескейру"
Прочитавши цю книгу, я дійшла висновку, що з нею та подібними книгами на схожу проблематику можна простежувати тенденцію як змінювався патріархальний світ.
Це історія про жінку, яка кинула виклик суспільству. Ні, вона не така, щоб оберігати вогонь домашнього затишку, вона прагне самостійності. У цій книзі легко віднайти посил на іншу, але за проблематикою таку схожу книгу - "Коханець леді Чатерлей" Девіда Лоуренса.
Мігель Анхель Астуріас "Сеньйор Президент"
Я продовжую читати диктаторські латиноамериканські романи, а розпочинала своє знайомство із ними з романом "Свято Цапа" Маріо Варгаса Льоси, проте цей жанр в літературі ще в 30- х рр. минулого століття започаткував саме Мігель Анхель Астуріас. Його роман "Сеньйор Президент" надто страшна і надто правдива історія про владу і людину, про її обов'язок, про зло та про смерть. Це міцна суміш дивовижного тексту, у якому заплутуєшся та втрачаєш час.
Варіс Дірі, Кетлін Міллер "Квітка пустелі"
Надто приголомшлива для мене книга, але чесно скажу, що цю історію варто читати. Передусім для розуміння наскільки шокуюча жорстока реальність відбувається по нині в світі. І це не про фемінізм, який спрямований аби насолити чоловікам, ця історія промовистий взірець боротьби за припинення всіх форм дискримінації над жінками.
Жозе Сарамаґу "Бунт речей"
Найпершою новелою у збірці "Бунт речей" представлено новелу "Стілець", яка відтворює досить незвичний погляд на диктатуру. Ця новела непогано доповнила серію диктаторських романів, які я прочитала нещодавно - "Свято Цапа" Маріо Варгаса Льйоси та "Сеньйор Президент".
Жозе Сарамаґу "Бунт речей"
Ще одна новела зі збірки, яка дуже мене зацікавила, і спонукала до рефлексії - це новела "Ембарґо". Тема, порушена письменником не нова, подібні відчуття у мене викликали й інші твори такі як "Процес" Франца Кафки та "451° за Фарангейтом" Рея Бредбері, а мова йде про те, як людина втратила контроль над тим, що створила.