You are here
Спойлери, перекази, скорочені тексти
«Віють вітри, віють буйні»: аналіз твору
Автор — Маруся Чурай.
Дата створення — XVII сторіччя.
За жанром: лірична пісня.
За напрямом — романтизм.
Ліричний різновид — інтимна лірика + частково соціально-побутова.
Система віршування — силабічна, частково силабо-тонічна.
Віршовий розмір — 7-стопний хорей.
Римування — паралельне.
Різновид строфи: двовірш.
Маруся Чурай «Засвіт встали козаченьки»: аналіз
Автор — широко відома піснярка з Полтавщини Маруся Чурай.
Дата створення — 1650-ті роки.
Рід літератури — лірика.
За напрямом, течією — романтизм.
За жанром — пісня + елементи балади.
За тематичним різновидом — належить до соціально-побутових та має деякі ознаки історичних пісень.
Система віршування — силабічна, походить частково на силабо-тонічну.
Римування — паралельне.
«Заповіт» Т. Шевченка: паспорт твору (аналіз)
Для підготовки до ЗНО важливо знати тему, ідею, композицію твору. Саме ці та інші аспекти розглянемо під час аналізу твору «Заповіт».
Автор — Тарас Григорович Шевченко.
Дата створення — 1845 рік.
За жанром — лірична поезія.
Тематичний різновид — громадянська лірика.
Напрям — романтизм.
Система віршування — силабічна.
Віршовий розмір — хорей.
Строфа: чотиривірш.
«І мертвим, і живим, і ненародженим»: аналіз (паспорт твору)
Автор: Тарас Григорович Шевченко.
Літературний рід: ліро-епос.
За видом лірики належить: до патріотичної (громадянської лірики).
За жанром: поема-послання.
За напрямом відноситься: до реалізму.
Тема: звернення автора до українських інтелігентів, які повинні турбуватися про долю свого народу, його історико-культурну спадщину та державність.
«Сон» (У всякого своя доля…) Т. Шевченка: аналіз твору (паспорт)
Автор — Тарас Григорович Шевченко.
Дата створення — 1844 рік.
Літературний рід твору — ліро-епос.
Напрям — реалізм.
За жанром «Сон» — сатирична поема (з політичною сатирою).
Наскрізний мотив твору: змалювання реального єства російського імперіалізму.
Тема — російський тоталітаризм імперського режиму; реалії народного животіння в самодержавній Росії; доля України та її населення.
Балада «Ой летіла стріла»: аналіз (паспорт твору)
Автор тексту невідомий, оскільки це народний твір. Передавався він з уст в уста, а записаний був 1915-го року в с. Погорілівка Рівненської області.
За родом літератури твір належить до ліро-епосу.
За жанром «Ой летіла стріла» — це балада.
Балада — це жанровий різновид ліро-епосу, що має фантастичний, історико-героїчний або соціально-побутовий характер з обов’язковою наявністю драматичного сюжету.
Тема: сум з приводу смерті вдовиного сина, якого позбавила життя стріла.
«Чи не той то хміль» (аналіз української народної пісні)
«Чи не той то хміль» — історична народна пісня, записана в середині XIX сторіччя на Галичині.
Історичні дані періоду, про який йдеться в творі
Визвольна війна українського народу на чолі з Богданом Хмельницьким тривала в період з 1648 по 1654 роки. Тоді українському народові вдалося отримати неодноразові блискучі перемоги над поляками.
Іван Франко «Мойсей» скорочено (стислий переказ тексту)
Початок твору — пролог — своєрідний вступ до поеми, в якому вміщене звернення митця до українців. Йому відомо, що його рідний народ наповнений всім тим, що має допомагати йому мати свободу: насичена, наповнена стражданнями та боротьбою історична минувшина, могутні духовні можливості, але народові не вистачає сили стати ще на щабель вище, аби вкупі займатися створенням свідомого суспільства.
Іван Франко «Захар Беркут» читати скорочено (стислий переказ твору)
I
Сум та непривітність огорнули Тухольщину. Джерелом суму стало те, що людство змінило природу своїм впливом, зміни відбулися й серед людей, що грузнуть в «нужді та убожестві». Всі думають лиш про власні інтереси й зовсім не розуміють, що від цього розділяються їхні сили, а громада загалом слабне.