Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

0
Нема оцінок

Пастка, створена самотужки

Чи любите ви історії, де головний герой сам заганяє себе в пастку заради великого куша? Якщо так, то «Лише через гроші» від Джеймса Гедлі Чейза - це стовідсоткове потрапляння в ціль. Це класичний нуар про те, що буває, коли ти хочеш обдурити систему і підняти легке бабло, а в результаті стаєш пішаком у чужій грі.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Риторичне запитання

Не знаю, як ви, а  лічно кайфую від історій, де головний герой - це не просто детектив, а професійний мисливець, який опинився в ролі дичини. І саме таким є роман  «Хочеш жити?» від Чейза. Це жорсткий сурвайвал-трилер, де назва - це не питання, а ультиматум.

вподобати
0 користувачів вподобало.
2
Середня: 2 (1 оцінок)

Досить страндартно..

З перших сторінок книга обіцяла бути цікавою. Та дуже швидко я зрозуміла, що ой не те …

Історія дуже камерна, рухається у двух часових лініях. І саме ця розривність мала б працювати на ідею…

вподобати
0 користувачів вподобало.
2
Середня: 2 (1 оцінок)

Пуаро й таємниця регати

Уявіть собі дозвілля заможних людей - прогулянку на яхті. Містер Айзек Поінтц, 58-річний чоловік, мільйонер, його партнер містер Лео Стейн, сер Джордж і леді Мерровей, американський діловий партнер містер Самуель Лезерн із донькою років 15 Ів, місіс Растінгтон та Еван Ллевеллін. Ух, нібито всіх згадала. Компанія зійшла на берег з яхти містера Поінтца «Весела русалка» і пішла подивитися на розваги на ярмарку. Найбільше атракції подобалися Ів, яка раділа з кожної дрібниці і обіцяла вийти заміж до сімнадцяти років, мати заможного чоловіка і шестеро дітей.

вподобати
0 користувачів вподобало.
3
Середня: 3 (1 оцінок)

Минуле не відпускає, воно чекає моменту

Сієнна Вокер детективка яку змушують залишити Нью-йорк і повернутися в Ріно. Місто, з якого вона колись втекла. Новий відділок, нова справа і старі травми, які вона воліла б не відкривати. Але цього разу минуле не просто нагадує про себе воно починає писати листи у вигляді вбивств.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Твоя ж тінь тебе вб'є!

«Повзи, тіне, плазуй!» - це саме те концептуальне продовження попередньої книга автора "Гори, відьмо, палай!". І Меррітт тут робить дуже крутий хід: він бере клаустрофобну атмосферу першої книги і викручує містику на якийсь зовсім первісний, темний рівень. Якщо в першій частині люди гинули від рук моторошних ляльок, то тут джерелом чистого жаху стає те, від чого фізично неможливо сховатися - твоя власна тінь.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Наука і груба сила в тандемі

Абрагам Ґрейс Меррітт свого часу був просто зіркою, а його «Гори, відьмо, палай!» ( уявіть собі - 1932 рік написання, вау!) - це еталон того, як треба зіштовхувати холодну науку з первісним, ірраціональним жахом. До речі, невеличка ремарка: це скоріше самостійний роман, хоча в нього є своєрідне концептуальне продовження «Повзи, тіне, повзи!», де фігурують деякі з тих самих героїв.

вподобати
0 користувачів вподобало.
2
Середня: 2 (1 оцінок)

Пісенька про шість пенсів

Оповідання «Пісенька про шість пенсів» буде більш зрозумілим англійцям, адже це частина їхньої культурної спадщини. Тому я змушена була перечитати декілька разів кінцівку, бо не дуже зрозуміла, що малося на увазі. Подеколи у творах Агати Крісті є таке - круте захоплююче оповідання, ти чекаєш на якийсь неймовірний мотив, а все вкладається у традиційний британський світогляд. 

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Ставка - твоє життя, попри те "що це не твоя справа"

Якщо ви начитавшись про Бонда думаєте, що шпигунські ігри - це тільки про агента 007 в ідеальному костюмі, то «Це не моя справа»  від Чейза розірве цей шаблон у тріски. Тут на сцену виходить Марк Гірленд - один із найкрутіших і найбільш цинічних персонажів автора, який працює не за ідею, а за дуже солідний кеш.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Як сильно ви довіряєте собі??

«Дама зникає» від Етель Ліна Вайт це вже не просто детектив. Це історія, яка дуже впевнено грає з відчуттям: «а раптом, ти помиляєшся?»
Айріс Карр їде потягом і раптом розуміє , що її попутниця міс Фрой зникла. Просто зникла.. без сліду. І найгірше всі навколо поводяться так ніби цієї жінки ніколи не існувало.  

вподобати
0 користувачів вподобало.