
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у травні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Ти підеш далеко, я піду поруч, і коли дотчемо полотно, обидві повернемося назад
Роман «Сестрині дзвони» написаний на межі історичного епосу й фольклорної притчі, але його головна ідея не відтворити «давнину», а показати, як спільнота формує сенс через віру, страх і одноманітні ритуали. Уже з перших сторінок зрозуміло, що замкнений світ Бутангена який відстав від іншого світу на багато років це не просто село, а окрема система, де кожен звук особливо дзвін має значення і функцію.
Виявляється, роман в віршах може бути цікавим
Чесно кажучи, коли нам на українській літературі задали читати «Марусю Чурай» Ліни Костенко, я думала, що це буде черговий нудний історичний твір. Ну, знаєте, як це часто буває в шкільній програмі: дати, битви, гетьмани і багато пафосу. Але я так сильно помилялася! Виявилося, що історія тут - це просто фон. А на першому місці такі емоції і така драма, що будь-який сучасний серіал відпочиває.
#
Його війна - своя війна
Все більше пишеться про сучасну війну. Ужн остатньо спогадів і волонтерів і солдатів, просто свідків. От і «Дума про добровольця» саме звідси. Один з найулюбленіших моїх творів про початок війни, бо це така штука, яку читаєш і ніби чуєш, як поруч хтось затягується міцною сигаретою і розповідає все як є, без цензури.
#
#
#
#
Ще одна історія про Кармелюка
Про Устима Кармелюка, українського Робіна Гуда, написано чимало творів. І ось класик української літератури Михайло Старицький пропонує свою версію у формі історичного роману початку 20 століття. Погоджуюся із науковцями, які називають цю книгу історико-пригодницьким романом на межі романтизму та реалізму, хоча про який романтизм може йти мова у 1903 році? Тим не менш, перед нами чудова казочка про легендарну особистість, де історичні факти перемішано із фантазією автора та створено не стільки борця із поневоленням селянства, скільки такого собі зваблювача жіноцтва. Але про це згодом.
#
Просто така робота
Про Батурина і його «Спис» скажу так: це книжка для тих, хто любить залізти в чужу голову, особливо якщо ця голова належить римському солдату, який просто хотів дослужити до пенсії, а натомість вляпався у вічність і увага - став СВЯТИМ!
Ціна людського життя під час війни
Не мав її читати, бо люблю фентезі. І мені дуже шкода, що я не був на сайті тоді, коли темою місяця було саме воно. Як взяв до рук цю книгу ? Ну бо прізвище Толкін на обкладинці - це завжди трохи пастка. Береш до рук книжку і підсвідомо чекаєш якогось епічного фентезі, світла ельфів чи хоча б натяку на чарівну казку. А тут... от чесно, замість казки ти одразу отримуєш повні легені вугільного пилу і важкого траншейного бруду.

