You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Джон Грінвуд "Маленький обірванець"
часто підшуковую собі для читання раритетні книги, і зачасто за потертими обкладинками і пожовклими сторінками, які всотоють у собі багатолітню історію, віднадходжу справжні цінні книжкові скарби. Цього разу до рук потрапила книга "Маленький обірванець" Джеймса Грінвуда і ця чутлива історія не те, що мене не розчарувала, вона перевершила мої очікування.
Ця повість у стилі "діккенівського" Олівера Твіста, тому й навіть не виникає сумнівів, що історія про дитинство сироти може залишати байдужими.
Джон Ірвінг "Правила будинку сидру"
Правила будинку сидру" зі списку таких книг, які залишають після читання не солодкий приторний смак, бо саме такі швидко забуваються. З цією ж книгою все по інакшому - в процесі читання відчуваєш увесь спектр присмаків, що приводить як до захопливих відчуттів так і обурливих, всю цю історію смакуєш довго, а терпкий з ароматом гіркоти післясмак залишається в пам'яті назавжди.
Гарпер Лі "Убити пересмішника"
На українському книжковому ринку все більше почало з'являється перекладів книг, які висвітлюють проблеми дискримінації темношкірих. Та все ж глибоким романом, який передав сутність расизму, вже тривалий час залишається книга Гарпер Лі "Убити пересмішника".
Владислав Реймонт "Селяни"
Цей роман повністю занурює в перипетії села, чотири частини роману "Осінь", "Зима", "Весна", "Літо" відповідно як чотири сезони, які висвітлюють річний цикл селянського життя одного із польських сіл початку минулого століття. Він розкриває широку панораму життя кількох поколінь, відтворює традиції та обряди польських селян, такі як християнські свята - Різдво чи Великдень, а й обрядові - вінчання, хрестин, похоронів. Очевидно, що в такому символізмі річного циклу Реймонт відтворив цикл людського життя.
І ще одна родзинка автора - майстерно розкрити природу, яка
Саймон Толкін "Нічийна земля"
Не так багато книг про Першу світову війну мені доводилося читати, чи то в силу історії, пам'ять про неї затьмарила Друга світова війна, про трагедію якої навідміну дуже багато літератури на книжковому ринку.
І коли мої читацькі бажання пізнати більше історію Великої війни зосередилися на романі Саймона Толкіна, я й не уявляла, що ця оповідь настільки мене захопить.
Найперше, це майстерність оповіді, відчутно, що дар володіння пера - це ремесло кількох поколінь. Автор роману - Саймон Толкін - внук славнозвісного "батька Гобіта" - Дж.Р.Р.Толкіна.
Морріс Метерлінк "Синій птах"
Це не перше моє читання "Синього птаха", саме читаючи цю книгу вперше, вона настільки сильно мене вразила, що я зрозуміла "Синій птах" це та книга, подібна Біблії, яку читатимеш й перечитуватимеш все життя.
Щира історія, яка трапилася із героями книги у ніч на Різдво. П'єса просто зачаровує своїми символізмами та метафоричністю. Метерлінк невимушено підносить читачеві головну сутність життя: люди шукають щастя повсюди - в минулому, в сьогоденні, серед білого дня і темної ночі, і навіть не розуміють, що щастя поруч, воно у домі, його не має потреби шукати, вартує лише розгледіти.
Дж. Патрик Льюїс "Будинок"
Щемка історія, яка спонукає пообдумувати над питаннями швидкоплинності часу, родинних цінностей і над тим як війна залишає болючий слід на долі людей. Але ововідач у цій історії не людина, оповідь ведеться від імені старовинного Будинку, якому більш як п'ятсот років. На своєму життєвому шляху він пережив чимало змін, він був свідком створення сімей, народження дітей, у ньому закінчувалося людське життя, але він стояв.
Дж. Патрик Льюїс "Будинок"
Книгу "Будинок" Дж.Патрика Льюїса можна прочитати всю, будучи ще навіть в книгарні, і для цього достатньо всього навсього 5 хвилин. І саме стільки часу потрібно, аби ця книга заполонила серце - вона полюбиться із перших сторінок. Бо саме такі душевні книги слід берегти як родинний скарб, що передається з покоління в покоління, є в цій історії щось живе, щось таке незбагненне, що має здатність тримати міцність родини.
Мігель Анхель Астуріас "Сеньйор Президент"
Є такі книги, теми, в яких підняті письменником, зовсім не подобаються і жахають своєю реальністю, але ж яке вміння має автор, щоб вилити увесь трагізм на папір, це просто викликає захват. Талант Мігеля Анхеля Астуріаса вражає - так тонко відтворити людське існування в умовах диктатури, не може не вразити.