Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у квітні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Зруйноване життя у зруйнованій гавані
Похмурий, дещо депресивний роман - детектив. Ніби то всі карти розкриті, авторка уже показала і проказала через героїв усі можливі варіанти, які прийшли мені у голову, але попереду ще у книзі півтори тисячі електронних сторінок ( всього 4574 сторінки). Спойлер: у кінці усе виявилося більш життєво, ніж я була напридумала собі.
Нехай доля змилується над тим, хто став ворогом мстивій медіумці!
Книга неймовірно гарна! Золота суперобкладинка та кольоровий зріз усе це точно привертає увагу на книжковій поличці. Але, чесно кажучи, історія мені не зайшла, так не зайшла, що собі не залишила(! Після «Зникнення аптекарки» ця книга радше розчарування. Якось все швидко без гостросюжетних ліній.
Авторка поєднує містичні елементи зі звичайним детективним розслідуванням ! Тут присутня ЛГБТ-лінія, але добре, що без детальних описів.
Ніколи не використовувати отруту проти жінок!
Книга сподобалася. Насамперед привертає увагу яскрава обкладинка, кольоровий зріз і, звісно ж, цікава історія. Події розгортаються в Лондоні XVIII століття атмосферно й загадково. Сара Пеннер дотримується впізнаваного стилю у всіх своїх книгах, її авторський почерк відчувається й тут.
#
72 години разом із Євою
Коротше, бро, якщо ти шукав щось максимально життєве, від чого щемить у грудях, але при цьому немає відчуття безнадії, то «Три дні з життя Єви» Анни Григорович - це саме та книжка, яку треба читати, коли хочеться трушної драми без зайвого пафосу. Це підліткова повість, але вона б’є в ціль настільки влучно, що дорослим теж варто було б повчитися у головної героїні.
#
Чудовиськами не народжуються
«Як король Ельфгейму зненавидів оповідки» - це не просто комерційний бонус для фанатів трилогії «Повітряного народу». Це дуже тиха, болюча і філігранно прописана анатомія психотравми. І тут одразу треба віддати належне Ровіні Кай: її золотаво-чорна, гостра та меланхолійна графіка працює не як фон, а як повноцінний співавтор тексту. Візуал ідеально фіксує гниль і відчай, що ховаються за розкішними, вилизаними фасадами світу фейрі.
Пригоди Джено тривають
Друга частина про італійського хлопчика Джено, що шукає своїх батьків, є трохи більшою за обсягом від першої, але я не можу сказати, що мені було цікаво читати. Банально вчора я читала Рея Бредбері, і мені подобалося, була логіка викладу. Також логіка є у фентезі про Пітера Пена і про Гаррі Поттера, про Артура і мініпутів. А от у романі про Джено все заплутано. Таке враження, що Муні Вітчер сама вигадала казковий світ і сама кайфує від того, а що читач (у даному випадку - я) не може зрозуміти й половини правил, то це проблеми читача.
#
Напівбог в 13
Уяви собі мікс Террі Пратчетта з його фірмовою іронією та... українського села. Головний герой - 13-річний Ілько Легіт. І він не просто якийсь там звичайний школяр, а реальний син слов'янського бога вітру Стрибога. Цей малий потрапляє в крихітне село, і тут починається такий локальний, абсурдний і шалено крутий двіж, що історія заковтує з перших сторінок.
#
Найстрашніші монстри - люди
Головний шок-контент цієї частини: дикі єдинороги, ці безсмертні, кровожерливі машини з чистої стихії, починають масово гинути. Їх просто знаходять мертвими. Для мілітаризованого суспільства острова, де ці звірі - і зброя, і релігія, це гірше за кінець світу. І Стедмен розкішно показує анатомію суспільної паніки. Коли руйнується базовий міф про безпеку, натовпу терміново потрібен цап-відбувайло. А хто підходить на цю роль краще за Скандера - незручного пацана, який єдиний володіє забороненою магією Духу?
#
Удача негідника
«Скандер та викрадення однорога» А.Ф. Стедмен - це той випадок, коли літературі набридає бути пухнастою. Забудь про веселкові гриви, рожеві хмарки і блискітки. Стедмен бере найбільш заїжджений, нудотно-солодкий образ класичного фентезі - однорога - і з розмаху перетворює його на кровожерливу, неконтрольовану зброю масового знищення. Це не казочка на ніч, це брутальний курс молодого бійця.
Сплячий красень
Невеличке, проте надзвичайно оригінальне оповідання Артура Кларка про сенс людського існування з елементами чорного гумору. У барі сидять хлопці й розмовляють. Один вирішує розповісти історію про Зігмунда Снорінга, свого знайомого, в якого прізвище визначило його буття. Зазначу, що в перекладі з англійської снорінг означає хропіння. Отож, перед нами молодий єврейський хлопчина Зігмунд. Він хропе, причому дуже сильно. Однак дізнається про це після одруження. Кохана Речел не може спати, і молодята на межі розлучення.