Рецензії та відгуки на книгу

Сучасні детективи дедалі частіше поєднують напругу з іронією, але цей роман робить ставку ще ц на інше на жіночу солідарність як рушійну силу сюжету. І це той випадок, коли заявлена «похмуро-кумедна» тональність справді працює.  
У центрі історії троє жінок, яких навряд чи щось могло б обʼєднати за звичних обставин. Марина, яка пожертвувала карʼєрою заради сімʼї.
Лайла, що виграла в лотерею, але не стала щасливішою.

Ви колись пробували накивати п'ятами від неприємностей у важкому твідовому піджаку, коли навколо суцільний холодний бетон, а на хвості - абсолютно відбитий тип, забитий татухами від п'ят до маківки? Якщо ні, то ласкаво просимо у Вашингтон. Ден Браун знову кидає свого улюбленого професора Роберта Ленгдона в таку м'ясорубку, що аж зуби зводить.

Зізнайтеся, Ви теж трохи втомилися від цих вилизаних детективів, де головний герой - ходяча енциклопедія з лупою, що вираховує вбивцю за мікрочастинкою попелу на лівому черевику? Якщо так, то Честертон зі своїм «Незбагненним отцем Брауном» стане для Вас тим самим ковтком свіжого повітря. Точніше, таким собі міцним, терпким еспресо без цукру в дешевій забігайлівці, яке раптом виявляється найкращою кавою у Вашому житті.

Сюжет стартує як дуже бадьорий трилер. Маємо колишнього опера Сергія Горілого, який, за законами жанру, відсидів за гріхи колег, що повертається в рідний Конотоп зализувати рани. Аж тут місцеві «хозяєва жизні» починають пачками вмирати чітко за графіком, який їм озвучує якась затуркана місцева відьма-пророчиця. Спочатку з цього всі іржуть, потім гине друг головного героя, а згодом «чорну мітку» отримує і сам Горілий. Годинник тікає, і колишньому копу доводиться рити землю, щоб не зіграти в ящик.