Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Капітула Дюни
Людство знову стоїть перед вибором. Після бурі “Розсіяння” всесвіт повертається роз’єднаним, але спраглим нового порядку. Капітула — щось близьке до лабораторії, де жінки Бене Ґессерит змушені вчитися гнучкості замість холодної передбачуваності. Влада більше не виглядає чимось сталим, а нагадує інструмент, який потрібно налаштовувати заново. “Капітула Дюни” — роман про те, як старі структури намагаються оновитись. Герберт ніби каже: майбутнє не народжується в перемогах чи пророцтвах. Воно народжується там, де люди зізнаються що не мають готових відповідей.
Єретики Дюни
Після століть, коли спадщина Лето була чимось нерухомим, світ починає розсипатися, проростати новими формами. Ніби вся цивілізація переживає неминучий період дорослішання. На місці старих конструкцій виникають нові сили. З віддалених куточків галактики повертається те, що колись було витіснене. Світ звільнений від однієї форми контролю намагається придумати нову. У центрі оповіді ціла низка точок зору. Ніби реальність намагається знайти власний ритм після століть примусової стабільності. “Єретики Дюни” — роман про втрату безпечних орієнтирів.
Бог-Імператор Дюни
Аракісом тепер править Лето Другий, істота, яка вийшла за межі людської форми. Він — не монстр і не спаситель. Радше наслідок спроби утримати людство від самознищення. Герберт подає владу Лето як особисту в’язницю. Бог-Імператор живе у тілі, яке не знає спокою. Абсолютний володар постає найбільш обмеженим серед усіх — і це задає тон роману. У “Бог-Імператорі Дюни” мало руху. Діалоги — довгі, майже філософські. Світ Дюни став складнішим, ніби усі намагаються не порушити рівновагу. Герберт досліджує саму ідею довготривалого плану.
Діти Дюни
Аракіс знову змінюється. Це боротьба між тим, що прагне жити природним шляхом, і тим, що люди намагаються підлаштувати під власний задум. У центрі діти Пола, які носять надлишковий тягар: очікування галактики. Герберт показує їх не як спадкоємців престолу. А як людей, які з дитинства змушені домовлятися з досвідом і страхами, що не належать їм самим. Герберт не романтизує розвиток і не називає його прогресом. Тут кожна зміна — це напруга. Зміна клімату Аракіса, спроби втримати політичний баланс, внутрішня трансформація Лето. “Діти Дюни” — це роман про дорослішання світу.
Месія Дюни
Знову Аракіс, але цього разу світ відчувається інакше. Якщо перша книга була історією становлення, то друга — історією вартості цього. Пол уже не шукає шляху. Тепер він змушений жити серед наслідків. Герберт робить незвичний крок для продовження епопеї. Він не збільшує масштаб подій, а навпаки, стискає його. Тут людина, яку завоювання перетворили на символ, що поглинає свого носія. Пол міркує чому пророкові не належить власне життя, і ці роздуми звучать тихо, але боляче. У центрі роману — крихкість влади. Герберт показує її як павутину, у якій застрягли всі.
Дюна
Це не стільки про пустелю. Скільки про те, як людина змінюється під тиском сил, більших за неї. Френк Герберт вибудовує світ, у якому кожна піщинка учасник подій. Аракіс не терпить байдужості. Або вчишся слухати його, або зникаєш без сліду. Цікаво як Герберт працює з ідеями влади, віри та екології. Він не пропонує готових відповідей. Навпаки, дає можливість відчути як важко розрізнити пророка від людини, яку просто загнали в роль. Пол Атрейдес росте як хлопець, який намагається не загубитися серед очікувань і чужих проєкцій. “Дюна” розгортається поступово.
Memento
За останні два тижні кардинально змінила своє ставлення до Володимира Винниченка. Зараз читаю книгу про його любовні походеньки, й там описано його стосунки із одруженою жінкою Люсею, яка палко кохала Винниченка, завагітніла від нього. Володимир Кирилович сказав їй йти на аборт, однак через помилку акушерки (неправильно пораховано термін вагітності) робити аборт було запізно, Люся народила хлопчика Володю, який прожив лише три місяці і за незрозумілих обставин помер. Про цю драму ми дізнаємося з листування Володимира до Люсі.
#
Війна очима письменників
Сучасні молоді (і не дуже) українські автори поділилися своїми щоденниковими записами, есе та поезією про війну, що розпочалася у лютому 2022 року і триває вже майже чотири роки. Юрій і Софія Андруховичі, Ліна Костенко, Сергій Жадан, Вікторія Амеліна, Ія КІВА. Це прізвища найвідоміших наших письменників. Всі вони вірять в перемогу, пишуть про єдність і стійкість українців, про взаємодопомогу і жертовність. У цьому плані вартим уваги є щоденник Сергія Жадана, де він описує життя воєнного Харкова.