Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

4
Середня: 4 (1 оцінок)
«Помста» Юлії Чернієнко це емоційний сучасний твір, у якому головною рушійною силою стає образа, біль і бажання відновити справедливість. Книга відкриває важливі питання та моменти помсти! Повість вчить що навіть маленька помста несе в собі покарання ! Чисто цікаво як сайт перевіряє відгуки! От книги цікава, сюжет бомбезний! Герої класно прописані! Головна героїня переживає сильне стрес та відчуття не справедливості! В історії хочуть показати як несправедливість росте в помсту! Чи справді помста приносить полегшення, думаю так!
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Книга третя з серії "Вигнанець і перевертень" автора Анднрія Кокотюхи. Вже чотри роки бивший поліцейський Платон Чечель без постійної роботи і місця проживання залагоджує різноманітні приватні спави. На цей раз в канун нового року він опиняється серед гостей відбудованого маєтку неподалік Харкова. В занесеному снігом особняку один за одним відбуваються вбивства, які на перший погляд скоює містичний перевертень. Сюжет основного розкриття справи нагадує роман Агати Крісті, але ж цей пазл розслідує Платон Якович і робить просто чудово. Завіряю?
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Вона йшла усміхнена…

Збірка творів відомого житомирського письменника Євгена Концевича, із чудовим вступним словом не менш відомого Романа Корогодського. Читати Концевича складно. Я б порівняла його новели з творами Винниченка: лаконічні, змістовні, емоційні, які беруть за живе. Концевич часто пише реченнями-абзацами. Одне речення - про емоцію, про внутрішній розрив. Головна героїня новели «Вона йшла усміхнена…» прямує на пошту. Йде, усміхаючись, і люди думають, що вона щаслива. Але це істерична посмішка. Її коханий Михайло помер.

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)
Ми ж усі звикли: Сосюра - це «Любіть Україну», квіточки, солов’ї, ніжний лірик. Ага, щас! Забудьте. «Третя Рота» - це сповідь людини, яка пройшла пекло. Це не мемуари, це «Гострі картузи» по-українськи, тільки страшніші, бо це правда. Ви знали, що він був петлюрівцем? Що він воював в Армії УНР? Що цей «радянський класик» насправді бачив, як більшовики розстрілювали наших хлопців, і сам стояв під дулами? Там є момент, де він описує розстріл. Не пафосно, а буденно. Як дивився в очі тому, кого вбивали. Це така психологічна жесть, що Достоєвський нервово курить у кутку.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Гаї шумлять

Ранній Тичина - ще навіть без натяку на «Трактор в полі», з його «Золотим гомоном», «О панно Інно!» та модерною поезією, і зрілий Тичина з поезією «Я утвєрждаюсь», що також є в цій збірці. Хоча більшість творів - то про природу, любов, історичну памʼять, з асонансами та алітераціями. Любовна лірика в Тичини є його візитівкою. Чи любить він панну Інну, чи її сестру? Однак це ще юне кохання, коли весь світ, здається, сповнений любові, коли ще не так важливо, кого любити, аби відчувати злет емоцій та швидке серцебиття.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Чого варта воля

Коцюбинський написав історію, яка сьогодні, в наші часи, б’є прямо в серце. Вона мені завжди була співзвучна з  втечею з Шоушенка, лише в українських реаліях: замість тюрми - кріпацтво, а замість тунелю - безкінечні, холодні, страшні плавні. Остап і Соломія тікають не просто від пана, вони тікають до себе справжніх. Воля для них - це наркотик, це повітря і вони готові платити за неї будь-яку ціну. Навіть життям.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Забудьте все, що ви знали про "радянського" Тичину

Знаєте, мені іноді хочеться взяти цю збірку і піти до кожного учня і дорослого, щоб сказати: «Забудьте все, що ви знали про "радянського" Тичину. Прочитайте оце. Це справжній він». Ця книга - це доказ того, що Павло Григорович був не просто поетом, а генієм ритму, якого зламали через коліно. Але тут, у цих вибраних віршах, він ще цілий. Він ще «кларнетист», а не трубач режиму.

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)

Закон бумеранга

Чесно кажучи, коли бачиш цю книжку, то виникає думка: «ну, черговий жахастик для підлітків». Однак, Юлія Чернієнко написала річ, яка пробирає до кісток не монстрами під ліжком, а реальною людською жорстокістю.

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Стефа і чакака

Весела дитяча п'єса про дівчинку Стефу, яку разом з її друзями заберає страшна чакалка і несе до власної школи аби виховати з них бабаїв та чакалок однак Стефа не здається, шукає дорогу додому і власне цією дорогою зустрічає засмучену чакалку і втішає її. 

Потому відбуваються інші пригоди але маленька головна героїня знає як подолати кожну. 

Ця історія нас вчить, що навіть маленька дрібочка добра та розуміння може подолати зло а кожну проблему можна перемогти навіть, якщо ти лише маленька дівчинка.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Поет, який поспішав жити

Знаєте, Симоненко для мене - це феномен. Він прожив лише 28 років, а написав стільки мудрості, що вистачило б на десять життів. Це не «бронзовий класик» із підручника, це живий вогонь, який не гріє, а обпікає правдою.

«Ти знаєш, що ти — людина?»... Цей вірш треба читати щоранку замість новин. Це ж абсолютний маніфест гідності! Симоненко тут просто бере тебе за плечі, трусить і кричить: «Прокинься! Ти унікальний!». Ми часто забуваємо про це в рутині, стаємо сірою масою. А він нагадує: завтра тебе не буде, живи зараз, люби зараз. Це про швидкоплинність, яка робить життя безцінним.

вподобати
1 користувач вподобав.