You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Едіт Еґер "Вибір"
"Ми можемо обрати два шляхи - ув'язнити себе чи бути вільними"
Так, це книга про концентраційні табори, але не лише про ті, що створені Гітлером. Це про табори, які засіли в нашому мозку. Це про Вибір, який ми вагаємося обрати: звільнитися від минулих страждань, невдач та суму, які випали на нашу долю та звисли на наших раменах, як наслідок тягнуть нас додолу або обрати життя вільне від болю.
Ентоні Дорр "Все те незриме світло"
"Розплющте свої очі, - і побачите якомога більше, ніж вони заплющаться назавжди".
Діти та війна. Вони живуть у ній, вона довкола них, вони всередині неї, але сприймають її вони по-різну.
Дівчинка Марі-Лор. Француженка. Вона незряча. Її очі - це звуки та дотик. Вона дуже допитлива, її ключі до знань - це шрифт Брайля.
Юнак Вернер. Німець. Теж незрячий. Звісно, в метафоричному значенні. Сирота. Захоплюється радіоінженерією. Один із найкращих учнів Гітлер'югенду. З часом починає розуміти, що нацистська система - не ідеальна. Він починає бачити світло.
Іцхокас Мерас "Нічия триває лише мить"
"Час. У всьому винний час. Людина може багато зробити, дуже багато, проте одного не може - затримати час, повернути його назад, зупинити".
Гра в шахи тривалістю в книгу...
Досвідчений арієць проти юного єврея...
Точність та дисципліна проти
розуму та мудрісті...
Логіка проти хитрості...
Ще жодного разу коменданту Вільнюського ґетто Шогеру не вдавалося вигравати у юного єврея Ісаака.
Але одного разу німецькому офіцеру захотілося розваг... бачте дістали його ті невдачі.
Альвідас Шляпікас "Моє ім'я - Маріте"
"Вовків давно вже не має, вони лише у казках, нині люди як вовки..."
Книга болю, страждання та втрати...
1946р. Вже начебто всі жахіття війни позаду...
А ніт! Голод, жорстокість та безглузді вбивства... існують і далі.
Східна Прусія окупована Червоною Армією. Сім'ї втратили своїх годувальників, немає й домівки над головою.
Діти стають живими мішенями у розвагах для радянських солдат. Все як на полюванні: бах - і нема. А що? Для солдат малі німчаки - це діти ворога, тих хто розпочав війну.
Іда Фінк "Подорож"
Щоб зрозуміти теперішнє, потрібно цікавитися минулим. Я намагаюсь не уникати книг про війну, бо розумію, що не можна віддавати трагедію, частиною якої були наші прародичі, у забуття. Мою прабабцю під час німецької окупації примусово вивезли товарним суставами на трудові роботи до Німеччини. Таких називали "остарбайтерами". В трудових таборах найбільше було саме українок. Свою прабабцю я пам'ятаю, але вона ніколи не воліла згадувати про це.
Марцін Щигельський "Ковчег часу"
"Майбутнє породжується минулим. Якщо пам'ятати про те, що було - і про добре, і про лихе - можна збудувати майбутнє так, щоб воно було кращим від минулого"
Молодий польський письменник Марцін Щигельський розповідає дуже важку історію, але сповнену надії... Ця книга адресована для читання дітьми.
Грейс Кеннан Варнеке "Донька холодної війни"
"Я стала жінкою, чиє життя мало значення і якій вдалося щось змінити на краще"
Грейс Кеннан Ванеке - це донька одного з найлегендарніших і найвпливовіших дипломатів США Джорджа Кеннана середини минулого століття. Життя Грейс припало на переломні моменти світової історії, її ж батьку доводилося працювати послом різних європейських країн та СРСР, в останньому навіть став "персона нон-ґрата". Все життя Джордж Кеннан присвятив налагодженню американо-радянських взаємовідносин.
Робер Мерль "Смерть - моє ремесло"
"Ессесівець мусить бути готовий убити навіть рідну матір, якщо дістане такий наказ"
Жахлива машина масових вбивств. Про неї багато художньої та документальної літератури, переважно де жертви та в'язні нацистської системи постають як головні герої, але...
В романі Р. Мерля подана історія зі сторони воєнного злочинця Рудольфа Гесса, коменданта Освенцінського табору смерті. Цього історичного персонажа автор зобразив у головному герої - Рудольфі Лангу.