You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Олександра Яворівська "ЮКІ. Людина 400 шрамів"
Ця людина народилася для того, щоб повністю віддатися хокею, "вмирати" на ковзанці, лише заради того, щоб знову і знову виходити на лід.
Людина із складною вдачею, та не менш складним характером, він поставив собі мету та жив мрією, робив усе, щоб досягти неймовірних висот.
Уособлення безмежності людських можливостей та сили духу - найвидатніший хокейний воротар усіх часів - Террі Савчук. Людина-легенда. Один зі 100 найвеличніших гравців за всю історію НХЛ. Пишаймося, бо Террі (Тарас) - нащадок українців.
Фредрік Бакман "Ми проти вас"
Ух, скільки бунтанства закладено вже в самій назві.
Як і в першій книзі "Ведмеже місто", автор продовжує розкривати гострі соціальні проблеми суспільства на прикладі різних життєвих ситуацій мешканців невеличкого скандинавського містечка. Але якщо в попередній частині увага читачів була зосереджена на особистій драмі героїв, то тут більше на їхній боротьбі: "або ти вистоїш, або прогнешся та зламаєшся".
Ґаель Файл "Маленька країна"
Ось так підбираєш важливу літературу, читаєш її, і тут трапляється книга як ніж. Така, що ріже по-живому. І ти нібито знаєш про що та книга, і вже нібито ошкрубла до таких тем, але всеодно ріже. З часом рана від таких книг зарубцьовується, але шрам то залишається. Та зовсім не жалкуєш, бо ті рани формують душу. І якби більше людей читали такі книги, у світі б на порядок ставало менше зла.
Тод Штрассер "Хвиля"
Чи задавали ви собі питання наскільки ви піддатливі до маніпулювання вами?
Якщо ж ви вважаєте себе достатньо стійкими до зовнішнього впливу, то коли саме виробили у собі цю звичку?
Відколи пам'ятаєте себе? у школі? в універі? чи вже у робочому колективі? Чи може й досі легко піддаєтеся маніпуляції?
У 1967 році у одній із каліфорнійських шкіл учні 10 класу поставили питання своєму вчителеві історії: "Чому прості німецькі люди повірили нацистській ідеології?"
Анатолій Дімаров "Біль і гнів"
Вовк серед червоних прапорців.
Якщо за радянщини й друкувалися твори Анатолія Дімарова, - їх нещадно скорочували цензурою. Цілий шмат історії про примусову колективізацію, репресії та згадки про голодомор були викинуті з тексту книги "І будуть люди". Обірвана сюжетна лінія, не дозволяла зрозуміти головний посил автора, - чого найбільш боялася радянська влада.
Галя Аккерман "Пройти крізь Чорнобиль"
Найзаклятіше місце на планеті, де неможливе ані відновлення простору, ані оновлення часу і де не розгледіти майбутнє. Про Чорнобиль вже сказано чимало, але ці нові відкриття, знання, спогади так потрібні.
Французька журналістка Г. Аккерман неодноразово бувала у Зоні відчуження. Її активна діяльність спрямована проти замовчуваної брехні радянської влади та на висвітленні історичної правди.
Ґарет Джонс "Ціна правди"
Людина правди. Відчайдушний сміливець, який наважився розкрити світу істину справедливість. Для нього правда була понад усе - правда ціною життя.
Ґарет Джонс - приклад Людини, яка все своє життя шукала саме Правду та не боялася голосно про неї розповісти. Валлієць за походженням, журналіст за покликанням. Впродовж 1930-1933рр. тричі відвідуючи СРСР, Ґарет стає свідком сталінського п'ятирічного індустріального "дива" та його наслідками -мільйонами померлих від голоду людей.
Мірослав Влеклий "Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала"
Ще недавно значення Голодомору в Україні сприймалося як найтрагічніша подія в українській історії, але в умовах фактичної російсько-української війни Голодомор став ще й "лакмусовим папірцем" у світогляді українців.
Ще читаючи книгу журналістських статей Ґарета Джонса "Ціна правди" мою увагу привернуло написання журналістом тексту "Великий голод в Росії" ( зрозуміло, що журналіст ідентифікував її як СРСР). От власне Україна Ґаретом згадувалася зовсім побіжно.
Підмосков'я, Поволжя, Кубань, Південний Урал, Західний Сибір - райони, які теж потерпали від штучного геноциду.
Робер Мерль «Мальвіль»
Остання книга прочитана мною перед війною, і як би це страшно не звучало – книга приділена темі атомної війни, точніше - її наслідкам.
У 70-х роках французький письменник Робер Мерль дуже проникся питанням боротьби людей та держав за приборкання атомної смерті, тому й – написав книгу як своєрідну пересторогу для керманичів держав та застереження людству.
Левко Лук'яненко "Сповідь у камері смертників"
Батько української незалежності. Дисидент, двадцять п'ять років життя якого пройшли за колючим дротом. Всі роки ув'язнення Левка Григоровича комуністична влада намагалася "виправити" його під себе, вибити такий для них небезпечний український дух. Не змогла. Не зламала.
Людина, яка ще з 50-х рр. виношувала мрію. Мрію про незалежну Україну. Ці думки - це єдине, що не дало згинути Левку Лук'яненку на каторзі в Сибіру. Завдяки цій великій мрії, українці стали вільними людьми.