Рецензії та відгуки на книги користувача

Герой великого Лавкрафта Рендольф Картер переноситься у Країну Снів і бачить чудове місто Кадат під час заходу сонця. Картер мріє знайти його та поговорити з богами. Отож, він вирушає у подорож. Сюжет може нагадати типові подорожі - Гуллівера чи Синдбада, різниця полягає в тому, що на шляху до Кадата головний герой зустрічає неземних створінь та подорожує у міжпланетному просторі. На початку подорожі Картер відвідує зугів - загадкових створінь, що живуть у Зачарованому лісі та дають йому місячне вино із собою.

Чудова повість про те, що добро обовʼязково має перемогти зло, хоч і подана в жанрі дитячого фентезі. Не менш чудовою є екранізація Тіма Бартона, де в ролі Віллі Вонка зіграв не менш чудовий Джонні Депп. Власне, для мене саме Депп є головним героєм: коли кажеш Віллі Вонка, то уявляєш саме цього голлівудського актора, із білим чистим обличчям, чомусь без борідки, як у книзі. 

До першого тому вибраних творів Лавкрафта входить чимало оповідань, проте я хочу зупинитися на «Коти Ултара». Це маленький за обсягом (але не за ідеєю!) твір, в якому розповідається про невеличке містечко Ултар, де діє закон, що забороняє вбивати котів. А потім автор пояснює, як влада дійшла до того, щоб прийняти подібне рішення. На околиці містечка колись проживало подружжя, яке ненавиділо котів та їх вбивало. Цікаво, що Лавкрафт у спокійній манері повідомляє про те, що місцеві боялися цієї пари більше, ніж того, що їхні коти можуть бути ними вбиті.

«Місячний лабіринт» - одне з оповідань збірки «Обережно, тригери», автором якої є британець Ніл Гейман. Після віршика про те, як зібрати стілець, воно йде по суті першим у збірці. Звісно, як і в інших творах письменника, багато містики та незрозумілого. На початку своєї збірки Ніл Гейман розповідає про кожен твір, що вміщено у книзі, й згадує твір свого давнього приятеля під назвою «Сонячний лабіринт», тож якщо написано про сонце, тепер варто писати про місяць.