Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків в серпні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Мігель Анхель Астуріас "Скорботна п'ятниця"
Твори гватемальського нобелівського лавреата з літератури все активніше почали видаватися в Україні, тому найперш для ознайомлення із творчістю автора, я обрала найперший переклад українською, виданий ще видавництвом "Дніпро" - "Скорботна п'ятниця".
Кормак Маккарті "Дорога"
Не так часто мені доводилося читати постапокаліпси, знаю, що роман "Дорога" Маккарті вже став культовим і його відносять до кращих книг нової доби, то ж після прочитання його ще два роки тому, він найчастіше згадується мною серед давніш прочитаних книг, тому, однозначно для мене "Дорога" одна із найсильніших книг.
Віті Іхімаера "Осідлати кита"
Моя карта літератури маленьких народів сягнула земель островів Нової Зеландії. І дуже тішуся факту, що завдяки видавнитцтву "Богдан" перекладено українською мовою книгу представника племені маорів - Віті Ахімаера, який розповідає світу про свою любов до рідного краю.
Аугусто Роа Бастос "Син людський"
Вже з перших сторінок читання цієї книги неможливо відірватися, як і проігнорувати, або забути її. І чим далі читаєш, все більш переконуєшся наскільки Роа Бастос володіє не лише потужним епічним словом, а й багатим поетичним даром. Його натхненні образи, що запам'ятовуються на довго, змушують пригадати найкращі сторінки книжок латиноамериканців, зокрема представників жанру диктаторського роману - перуанця Маріо Варгаса Льйоси та Мігеля Анхеля Астуріаса.
П'єр Леметр "До побачення там, нагорі"
У романі "До побачення там, нагорі" П'єр Леметр порушує тему пам’яті про солдатів Першої світової війни. Враховуючи реалії сьогодення, про це дуже боляче читати, бо розумієш, що з часів Великої віни пройшло більш як сто років і весь цей час на планеті не припинялися війни.
Жозеф Зобель "Хлопчик з Антильських островів"
Я продовжую свої літературні подорожі для ознайомлення із маленькими народами світу. Цього разу я мандрую до Антильських островів, і як я зрозуміла, що дана книга дещо біографічна - пращури Жозефа Зобеля - вихідці із Сенегалу, яких насильницьми методами переправили через Атлантику у рабство для культивації тростини. Саме на Антильських остовах розгортаються події, в часовому проміжку - це середина минулого слоліття. На той час уже як майже сто років пройшло від відміни рабовласництва, але чорні і далі відчували на собі гніт білих плантаторів.
Карі Ербек "Іспитовий строк"
Мабуть багатьом поцінувачам сучасної літератури неодноразово доводилося чути про книгу "Чоловік на ім'я Уве" Фредеріка Бакмана, або можливо й переглядати екранізацію із неперевершеним Томом Хенксом у головній ролі - "Чоловік на ім'я Отто". Але мені пощастило віднайти раритетну книгу про теж самотнього скандинавського дідуся-буркутуна, трохи все ж із відмінними, або й геть протилежими поглядами на життя, ніж в Уве, і це оповідь норвезької письменниці Карі Ербек "Іспитовий строк"
Фелікс Зайтен "Бембі"
Відомий австрійский письменник у повісті "Бембі" прищеплює повагу до природи, з великою любов'ю до всього живого розповідає про ліс та його мешканців - звірів, птахів, комах та рослин.
Ірина Лаврівська "Перший козак в Америці"
На Гуцульщині існує такий жарт, що коли Колумб відкривав Америку, йому на зустріч вже пливли гуцули, які поверталися додому із заробітків. Жарти жартами, але ця книга була написана в еміграції, зумисне для виховування українського духу, популяризації української історії серед дітей української діаспори на Американсткому континенті.
Джон Герсі "Хіросіма"
Для українців останніми часами нагадування про трагедію Хіросіми відтворювалося не в контексті Другої світової війни або в розумінні політики ядерного роззброєння, як зазвичай це асоціюється у світі, для нас - це асоціації із Чорнобильською катастрофою. Але Хіросіма - це не просто термін, від якого виникає згадка про ядерний вибух та радіацію, за ним ще й стоїть історія про те, що довелося пережити Японії, яка програла у Другій світовій.