You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Томас Манн "Смерть у Венеції" та інші новели
Кожна новела Томаса Манна - це роздуми про те що зостається, коли найкраща пора життя вже позаду, про те, які духовні цінності залишає людина після себе.. Тут не знайдеш сюжету як такого, бо коли у руках книга майстра тонкої інтелектуальної прози Томаса Манна, то це про духовне наповнення. Про філософію творчості, про духовність, про стриманість та шаленство, про божевільну одержимість, і багато про природу краси.
Маріо Варгас Льйоса "Свято цапа"
"Мені байдуже якою назвою звучатиме вулиця, мені важливіше, аби вона була у належному стані" - почула краєм вуха розмову жінок, що обурювалися на пропозицію місцевої влади політикою декомунізації і перейменуванням топонімів.
Домінікана ніколи не була комуністичною державою, але стан вулиць та будинків, добротно побудованих за правління Трухільйо ще досі у належному стані. Тоді вони й називалися на честь всіх родичів трухільїстів.
Чарльз Діккенс "Пригоди Олівера Твіста"
"Пригоди Олівера Твіста" або спроба Чарльза Діккенса пробудити совість людства.
Вічна класика літератури, мудра, щира, добра і трішки наївна. І щоразу читаючи, цікаво розглядати наскільки літературний класичний твір залишається актуальними і до нині.
Оповідаючи читачам історію життя Олівера Твіста, Діккенс розгортає, як в переважній більшості в літературних творах класиків, широку панораму дна суспільства. Письменник ставить питання міри добра в кожній людині та її ставлення до дітей-сиріт, найбільш незахищеної категорії дітей.
Вільям Ґолдінґ "Володар мух"
З першого погляду може видатися, що це роман про пригоди дітей, які після падіння літака, потрапляють на безлюдний острів. Але могутність слова закладена Вільямом Ґолдінґом у його притчу лякає своєю правдивою сутністю і змушує прозрівати.
Як ветеран Другої світової війни, Ґолдінґ аналізує її уроки, а здобутий на ній досвід стає найголовнішим поштовхом для написання шедевру - "Володаря мух".
Ерік-Емманюель Шмітт "Оскар і рожева пані"
«Життя — таки дивний дарунок. Спершу ми перебільшуємо: вважаємо, що подароване нам життя вічне. Згодом ми ним легковажимо, нам здається, що воно пусте, надто коротке, ми майже готові позбутися його. Нарешті ми усвідомлюємо, що це — не дарунок, а лише позика. Тоді ми намагаємося заслужити його... Що більше старієш, то більше треба мати смаку, щоб цінувати життя. Будь-який кретин може насолоджуватися життям у десять чи двадцять років, а коли вже не можеш рухатися, треба звертатися до своєї мудрості»
Наталія Чайковська "Очевидець"
Сьогодні по-різному можна ставитися до хліба...
... хтось сприймає його не просто як їжу, а данину добродушності й віддаватиме хліб для сиріт.
... От хтось зовсім не споживає його. І навіть цим не переймається.
... Хтось може потоптатися у повному пшеничного колосся полі. І навіть не задумається, яке священе значення мало зерно для їхніх предків.
Гірше те, що хтось у пам'ятний день Голодомору влаштує "голодну тусу". І байдуже, бо на завтра під пеленою благочестивості стане волонтером.
Сьогодні вже мало хто хлібу приділяє сакрального значення.
Валерій Шевчук "Панна квітів"
20 серпня 2024 р. виповнилося 85 років українському письменнику, одному із останніх шістдесятників - Валерію Шевчуку.
Беззаперечно, що для кожного письменника завжди залишаються відчуття потрібності, а найкращим дарунком - небайдужість читачів до його творчості. Тож до дня народження ювіляра я обрала почитати книгу "Панна квітів" - казки, які пан Валерій написав для своїх доньок у їхньому дитинстві.
Соломон Нортап "12 років рабства"
Є книги, які описують хід історії, а є такі які її змінюють. За десять років до скасування рабства в Америці, Соломон Нортап наважився описати свій досвід перебування невільником і хоча його мемуари "12 років рабства" не набули такої популярності як облюблена усіма книга Гаррієт Бічер-Стоу "Хатинка дядечка Тома", та все ж сколихнули американське суспільство, що підбурило останнє до Громадянської війни 1861-1865рр.
Іво Андрич "Міст на Дрині"
Дивовижна балканська література. Чим більше її я читаю, тим сильніше захоплююся письменниками цієї багатостаждальної землі: історія не була ласкавою до цих народів.
Ця книга просто переповнена пристрасної, ніби як міцний балканський напій ракія, любові до рідної землі. Любові, яка усіма фібрами закарбовує в свідомості людини спогади про рідний край. Назавжди.
Валерія Врублевська "Соломія Крушельницька. Роман-біографія"
Найбільші театри світу сперечалися за право приймати у себе на сцені видатну артистку. І як лише її не називали: і "польською співачкою", і "малоросіянкою з Галичини", але Соломія Крушельницька - співачка й актриса - завжди позиціонувала себе дочкою і гордістю українського народу. У які б світи доля її не занесла і куди б не підносила слава, вона завжди пам'ятала свій рідний край і безмежно любила український народ.