Мені дуже імпонує, коли великі митці закладають в основу своїх творів біблійні мотиви. Це дозволяє зайвий раз погортати сторінки Біблії. Для створення цієї поеми Іван Франко також вдався до біблійного сюжету, а основний задум полягав у тому щоб показати, що шлях народу до його волі є нелегким.

Мені так здається, що кожен спортсмен або аматор, що бігає довгі дистанції, хоч раз у житті, все ж чув про цю книгу. Це не методичка, і не навчальний посібник по техніці бігу, або рекомендації як пробігити марафон. Це значно більше. Тут про філософію бігу. І саме відомий японський письменник сучасності, марафонець у бігу до довгі дистанції ділиться своїми роздумами про біг.

Мабуть не схиблю, якщо вважатиму, що дана книга описує один із найкращих образів жінки, створених саме письменниками-чоловіками. Чуттєво, делікатно, без зайвих сентиментів відтворити жіночу душу вдавалося небагатьом чоловікам. На мою думку, що увесь секрет такого таланту - в щирості та великій повазі та любові до жінок, з якими Решат Нурі Гюнтекін описав свою героїню та всі її перипетії.

Я продовжую читати диктаторські латиноамериканські романи, а розпочинала своє знайомство із ними з романом "Свято Цапа" Маріо Варгаса Льоси, проте цей жанр в літературі ще в 30- х рр. минулого століття започаткував саме Мігель Анхель Астуріас. Його роман "Сеньйор Президент" надто страшна і надто правдива історія про владу і людину, про  її обов'язок, про зло та про смерть. Це міцна суміш дивовижного тексту, у якому заплутуєшся та втрачаєш час.