You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Еріх Кестнер "Конференція звірів"
Пройшло вже чимало років як я вперше прочитала цю притчу від Еріха Кестнера. А силу останніх політичних подій згадала її перечитала її знову.
Ця книга із серії тих, о для дітей сприйматимуться як пригоди, а от повчальною вона виявиться для дорослих.
Посил як у цієї книги я вже зустрічала у творчості Генріха Белля та Еріх Марії Ремарк. Так, ця книга має антивоєнний підтекст.
Арчибальд Джозеф Кронін "Зорі дивляться вниз"
Не злукавлю, якщо скажу, що твори Арчибальда Джозефа Кроніна я прочитала найбільш, ніж твори інших письменників. А серед прочитаних мною історій Арчибальда Дж. Кроніна книга "Зорі дивляться вниз" - найулюбленіша.
Письменник розкриває тему соціальної нерівності, відтворює природу людини із її пороками - жадібністю, марнославством, дріб'язковістю. Але разом з тим тут прекрасно змальовано материнську любов, вірність, сімейні цінності. І все це відбувається на фоні Першої світової війни. Війна ще більше загострює почуття героїв.
Ніно Харатішвілі "Восьме життя (для Брільки)"
Родинна грузинська сага, яка викликала у мене неоднозначні відчуття від захвату до обурення.
Найперше, що я очікувала, так це відчути грузинський колорит, їхню культуру. Але якщо країна була під совєцкою окупацією впродовж стількох десятків літ, то й отримаємо у процесі читання не відчуття грузинського колориту, а історію життя однієї династії із партійної верхівки.
Так, у кожного із членів родини було непросте життя, але що вже казати про простий люд. Ця історія чітко показує як працює карма - за задіяння кривди доля неодмінно виплатить, як не на тобі так на дітях.
Джон Ірвінг "Правила будинку сидру"
Від захвату до огиди, - якби мені довелося описати отримані відчуття від цієї книги - я б відповіла саме так.
Насправді ця книга дуже багатошарова, вона порушує багато соціальних питань, але найважливіші з них - моралізаторство абортів та право жінки на вибір.
Я не буду описувати чи засуджую чи підтримую це тонке і навіть делікатне питання, бо на мою думку сам Ірвінг не пристає до будь-якого з берегів. Аборт ненародженої дитини чи сиротинець для народженої? Десь поміж рядків я все ж відшукала, що автор стає на сторону життя. І це приємно тішить.
Олександра Яворівська "ЮКІ. Людина 400 шрамів"
Ця книга у мене викликає суцільну гордість, гордість за вихідців з України, які досягли всесвітньої слави.
Олександра Яворівська розповідає історію злетів й падінь одного з найвідоміших хокеїстів НХЛ - Террі Савчука. Це людина, яка вела безперервну боротьбу самим зі собою. Сотні шрамів та травм. Але його войовничий дух переданий від його батьків, допоміг йому здолати найважчі випробування. І як же в такій історії без патріотизму.
Коли Україна кілька десятиліть була під совєцкою окупацією, ніхто тут і не здогадувався, наскільки українці досягли спортивних висот.
Михайло Коцюбинський "Intermezzo"
Вже з перших сторінок новели читачами стає очевидно, що основні герої у творі - неймовірна сила природи, птахи та почуття. Мабуть все тому, що людина, як стверджував у новелі письменник, - дитя природи і боляче переживає порушення зв'язків з нею. Все розпочинається тим, що ліричний герой новели страшенно стомлений працею, аби відновити свої сили, виїжджає на відпочинок, де відкриває для себе й починає читати "велику книгу природи" і черпатиме силу з її чистих і глибоких джерел.
Михайло Коцюбинський "Intermezzo"
Ця новела має здатність полікувати душу й відновити сили, вона спонукає втомленого читача, прийти до природи, зняти втому від споглядання на неї й відчути всім своїм єством приплив неймовірної енергії. Читаючи новелу, безперечно кожен читач зануриться у відтворений письменником неймовірний пейзаж. Саме природа примушує втому, що заволоділа героєм, відступити під тиском життєстверджуючих сил.
Михайло Старицький "Не судилось"
У драматичній творчості Михайла Старицького соціально-психологічна драма "Не судилось" займає чи не найвище місце - психологізм і типовість кожного персонажу, художня досконалість кожної сцени і драми і в цілому - заворожують сучасного читача. Драмі вже понад 150 років, а актуальність проблематики важлива й до тепер. Михайло Старицький торкнувся тут вічних проблем вірності і зради, щиросердності і підступності, добра і зла.
Гарпер Лі "Вбити пересмішника"
Є такі книги, історії з яких ще довго залишаються жити в серці після того, як перегорнуто останню сторінку. А коли повертаєшся до них знову, то мабуть лише тому аби оживити пережиті від читання почуття, і в таких випадках вже ґрунтовніше обмірковуєш кожну ситуацію та деталь.
З того часу як цю книгу написала Гарпер Лі у світі мало що змінилося - зла менше не стало, але все ж ця історія вселяє надію, що десь ще на планеті існують такі люди як герой книги Аттікус, на яких тримається цей світ, бо вони не перестають шукати правду та не відвертаються від допомоги слабшим.