Найчастіш спогади про трагічні події очевидці розказують у своїх текстах, описуючи все в мемуарах. Але кримський татарин Садик Аджи Селім про депортацію свого народу розповів іншим чином - у малюнках.

Щороку 18 травня в Україні вшановують пам'ять жертв геноциду кримсько-татарського народу, саме в цей день 1944 року розпочалася спецоперація нквд - депортація кримських татар із Криму. І саме до 75-річчя від цього трагічного дня у світ вийшла книга-альбом із роботами Садика Аджи Селіма.

Чергова книга, прочитана мною, в якій описані трагічні події ІІ світової війни. Авторка показує її із іншої сторони - це книга про війну очима німців. При написанні книги Е.М. Вайсман опиралася на родинні факти - реальні події, які стосувалися її родини наявні в романі, але авторка в більшій мірі у написання книги внесла великий об'єм художнього вимислу.

Книга, яка лягла в основу однойменного фільму польського режисера Романа Поланскі, відзначеного трьома нагородами премії "Оскар" у 2003р.

Владислав Шпільман - відомий польський піаніст єврейського походження, якому дивом вдалося врятуватися в часи війни. Музикант  знайшов у собі сили розповісти світу свою історію, тим самим трохи полегшити свій біль, який не давав йому змоги повернутися до звичного життя після війни.

У ІІ світову мало хто наважувався надати допомогу євреям. Ціною допомоги було власне життя. Але польській соціальній працівниці Ірені Сендлер вдалося врятувати 2500 дітей-євреїв із Варшавського ґетто. Вдуматися у цифри. Невже це реально? Це близько дві тисячі матерів умовити розлучитися зі своїми дітьми. Назавжди.

Зараз так модно говорити про емоційне або фізичне вигоряння: Ірена майже 4 роки до моменту викриття її нацистами, без відпусток і вихідних тільки й те робила, що рятувала дітей.