You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Ева М.Томпсон "Трубадури імперії. Російська література та колоніалізм"
Поступово щабель за щаблем, починаючи від пушкіна, лєрмонтова, толстого, тургенєва, солженіцина, закінчуючи сучасним античеченським дискурсом, російська імперія творила свій уявний образ у слові. Сама створила образ, сама в нього повірила, сама ж переконала в його правдивості інших (особливо загіпнотизований Захід, який закоханий у "велікую русскую літературу"). Переконала навіть ті народи, які підкорила, які самі в цьому образі розчинилися, як наслідок втратили свій власний голос і свою історію.
Крістіна Кілборн "Дорогами озера Ґоу Гоум"
Все частіш література Північної Америки постає у ролі оповідача історичної правди, розповідаючи, так би мовити, зворотній бік історії. Представниця однієї із корінних націй Канади ділиться своєю особистісною травмою національної ідентичності, яка стала частиною її творчої свідомості та відобразилася у створеному нею романі.
Dymphna Cusack "Heatwave in Berlin" (Дімфна Кюсак "Спекотне літо в Берліні")
"Я ніколи не дивилася в ту сторону" - просто цинічна відповідь німки на запитання як їй доводилося виховувати дітей, живучи поряд із крематорієм.
Відчуженим бути легко....Але ж які від цього наслідки?
Спекотного літа 1959-й року доля закидує молоду австралійку в Берлін. Жінка, в країні якої провадяться війни лише із кенгуру, отримує політичне просвітлення. Вона дізнається правду.
Не так правду про звірства війни. Частково вона про них чула.
Кейт Аткінсон "За лаштунками в музеї"
На щастя, в суспільстві всебільш почали наголошувати про те, як важливо цінувати особисті кордони кожного, поважати їхній вибір, приймати його з розумінням, навіть якщо погляди різняться: нікого не засуджувати і не повчати.
Та все ж знайдуться люди, які нав'язуватимуть свої упередження, що нібито вся суть життя жінки виключно у створенні сім'ї, народженні дітей та підтриманні затишку домашнього вогнища. І ось цей нав'язливий стереотип як-не-як вже запрограмовує зі самого дитинства майбутнє юної дівчини на жінку-показову дружину,
жінку-маму, жінку-господиню.
Джозеф О'Коннор "Зоря морів"
Вся справжня сутність людини, ким вона є насправді розкривається саме у темні часи.
Одним із найважчих періодів для історії Ірландії вважаються 1845-1849 рр. Саме у ті часи зелений острів поглинув Великий Ірландський або так званий "картопляний" голод, в результаті якого близько 1 млн. ірландців померло, ще близько 2 млн. вимушені були залишити острів та емігрувати до Америки. Основною причиною голоду вважалася хвороба картоплі (для Ірландії слугувала найціннішою харчовою культурою), яку спричинила недбалість британських землевласників.
Юрій Скіра "Солід. Взуттєва фабрика життя"
В найтемніші часи, коли гасне світло,
коли все оповите тьмою та темрявою, і здавалося, що зло візьме над усім вверх, у той момент небеса посилають у темінь світлих людей, які хоч якось би перешкодили здійсненню диявольським планам. І "той, хто врятує одне життя, врятує цілий світ".
Джеймс Ґрінвуд "Невигадана історія маленького обірванця"
Якщо у зимову пору вам захочеться теплих історій - ласкаво запрошую вас до читання англійської класичної літератури.
Ця повість - чудовий опис епохи вікторіанської доби.
Не тієї його частини, яку передали у своїй творчості Джейн Остін чи сестри Бронте, а набагато прозаїчної, в якій існувало більшість населення Британії XIX століття, де головною проблемою було виживання серед злиднів.
Ганья Янаґігара "Маленьке життя"
"Критики тим вище цінують майстерність письменника, чим скрутніше змальовані обставини, в яких він залишає своїх героїв" (Чарльз Діккенс)
Ще жодна книга не викликала такий спектр емоції як ця: від захвату до обурення, від захоплення до палкого гніву. Багато що для мене так і залишилося незрозумілим, а з чимось я ніколи не зможу погодитися через свої принципи та переконання.