Сьогодні по-різному можна ставитися до хліба...

... хтось сприймає його не просто як їжу, а данину добродушності й віддаватиме хліб для сиріт.

... От хтось зовсім не споживає його. І навіть цим не переймається.

... Хтось може потоптатися у повному пшеничного колосся полі. І навіть не задумається, яке священе значення мало зерно для їхніх предків.

Гірше те, що хтось у пам'ятний день Голодомору влаштує "голодну тусу". І байдуже, бо на завтра під пеленою благочестивості стане волонтером.

Сьогодні вже мало хто хлібу приділяє сакрального значення.

Є книги, які описують хід історії, а є такі які її змінюють. За десять років до скасування рабства в Америці, Соломон Нортап наважився описати свій досвід перебування невільником і хоча його мемуари "12 років рабства" не набули такої популярності як облюблена усіма книга Гаррієт Бічер-Стоу "Хатинка дядечка Тома", та все ж сколихнули американське суспільство, що підбурило останнє до Громадянської війни 1861-1865рр.

Найбільші театри світу сперечалися за право приймати у себе на сцені видатну артистку. І як лише її не називали: і "польською співачкою", і "малоросіянкою з Галичини", але Соломія Крушельницька - співачка й актриса - завжди позиціонувала себе дочкою і гордістю українського народу. У які б світи доля її не занесла і куди б не підносила слава, вона завжди пам'ятала свій рідний край і безмежно любила український народ.

Людям не завжди потрібні поради. Іноді їм потрібна рука, яка підтримає. Вухо, яке вислухає і серце, яке зрозуміє.

Коли берешся за читання книги нобелівського лавреата із самого початку розумієш, що читання буде непростим, бо в основу цих творів автори закладають глибокі підтексти про певні моральні принципи й чесноти, а читачеві залишається не лише їх віднайти, а й розгадати. Але для мене це не просто як інтелектуальна гра, швидше - пізнання самої себе.