Рецензії та відгуки на книги користувача

Тореадори з Васюківки

Чудова, дотепна, весела та захоплива книга одного з найвизначніших письменників. Історія зображена з теплом і щирістю до дитинства, витівок винахідливих на пригоди хлопців, і тому близька кожному читачеві, чиє дитинство минало у подібних обставинах та у ті часи. Автор просто, але переконливо зображує не лише зовнішній світ, в якому живуть головні герої, але і їхній внутрішній світ у всьому багатоманітті емоцій, почуттів, надій, образ і смутку, перших рішень, помилок та випробувань .

Нема оцінок

Опубліковано Лідія Сб, 10/12/2024 - 20:53

#

Південний комфорт

Книга, що мене вразила в багатьох сенсах.
По-перше, сюжет. Він настільки багатий, переповнений подробицями життя, глибиною подання цих подробиць, а також складністю тих ситуацій, що в ньому описуються, що цей твір можна вважати енциклопедією з психології.

Нема оцінок

Опубліковано Лідія Сб, 10/12/2024 - 19:51

#

Історія одного кохання

Книга, що довела мене до сліз, хоча автор почав свій твір саме з попередження про його кінець. Однак зробив він це в такій удавано легковажній та недбалій формі, і продовжував створювати ілюзію, що все буде добре, до самого кінця. Напевно, саме цей контраст стилю оповіді та тагічної історії, про яку йдеться, і завдав найбільшого удару по моїй психіці. А, може, це була просто остання крапля.

Середня: 5 (3 оцінок)

Опубліковано Лідія Пн, 10/07/2024 - 20:09

#

Ключі від ліфта

Книга із захопливим сюжетом, стрімким розвитком подій, дуже різними, - абсолютно різними, - персонажами та життєвими історіями, які, втім, авторка з легкістю об'єднує в один сюжетний вузол. Аби довести логіку цього об'єднання, вона потроху відкриває нам історію кожного персонажа. Це схоже на картину маслом, яку художник починає малювати з різних кутів, і ми бачимо, як на білому папері з'являється 4 плями та одна по центру (звісно, ця алегорія говорить про чотирьох головних дорослих та одного дитячого персонажів).

Нема оцінок

Опубліковано Лідія Пн, 10/07/2024 - 08:50

#

Я перетворююсь. Щоденник окупації. Вибрані вірші

Ця книга покликана створити портрет поета. Саме тому в ній наведено погляди на Володимира з різних кутів зору, тобто, від різних людей. Тут і портрет поета і літератора, громадського діяча і волонтера, друга і батька. Книга важка для читання, тим більше коли знаєш, що поета цього вже немає між нами. Книга відкриває Володимира із зовсім непростої сторони, а саме як батька особливої дитини, котрий присвятив себе синові. Погодьтеся, таке не часто зустрічається. Вірші поета дуже різноманітні, з різного тіста, з різних жанрів, навіть різної мови.

Середня: 4.5 (2 оцінок)

Опубліковано Лідія Пн, 10/07/2024 - 08:24

#

Доки кава не охолоне

Чудовий твір японського письменника. Напевно, цей роман був приречений на успіх, оскільки і назва, і прізвище містять дещо спільне а саме, "каву". Втім, якби автор помилився із назвою, не знаю, чим би усе закінчилося. Можливо, невдачею, як це сталося, наприклад, із жінкою у білій сукні. Не знаєте таку? Ну, звісно. Адже ви ще не читали роман. Не зволікайте і не відкладайте на потім. Роман читається на одному диханні. Ні, точніше, випивається єдиним ковтком. А потім ще довго у повітрі лишається аромат кави та гіркота від справжніх кавових зерен.

Нема оцінок

Опубліковано Лідія Нд, 10/06/2024 - 21:23

#

Дивна історія Стефана Лянге; Миротворець; Святий Христофоре, молися за нас

Під однією обкладинкою зібрано три, досить відмінні між собою, твори. Любко Дереш привернув мою увагу як письменник після того, як я його почула в образі лектора на Курсі письменницької майстерності. От і стало цікаво, що ж він пише.

Середня: 4 (26 оцінок)

Опубліковано Лідія Нд, 10/06/2024 - 20:46

#

Мати все

Книга ця цілком у стилі Люко Дашвар. Починаєш читати у темпі Adagio, можливо, навіть під чашку кави, а потім проходиш усі музичні темпи: повільні, помірні та швидкі, і на Vivace просто проковтуєш останні десятки сторінок, щоб дізнатися, чим взагалі ця круговерть подій та коловорот брехні закінчується. Аж потім доводиться листати трохи назад, щоб вже спокійно перечитати, віднаходячи деякі дрібниці, які ти проминув. Історія, звісно ж, не нова. Однак закручена так міцно, з такою силою-силенною вузлів, що не віриться, що так буває насправді.

Середня: 4 (2 оцінок)

Опубліковано Лідія Нд, 10/06/2024 - 20:30

#

Я, Паштєт і Армія

Книга дуже специфічна і дійсно, - вірно зазначено в анотації, - призначена в першу чергу (якщо не сказати виключно) чоловікам. Дуже брутальна мова, не менш брутальні подробиці перебування хлопців у казармі, взаємовідношень між рядовими та керівництвом. Словом, повне занурення в армійський побут. Стиль автора впізнаваний, не без іронії, самоіронії та відвертості (навіть там, де можна було б залишити деякі деталі осторонь). Однак в цьому і полягає авторський стиль, тому якщо ви зібралися читати, то просто будьте готові до цього.

Середня: 3.3 (7 оцінок)

Опубліковано Лідія Пт, 10/04/2024 - 20:04

#

Я, Побєда і Берлін

Я була непідготовленим читачем. Однак цей, дебютний твір Кузьми Скрябіна, швидко мене підготував до стилю та мови музиканта. Твір автобіографічний. Його перевага в тому, що автор не боїться бути чесним із читачем. Він описує події складних 1990-х років так, як і потрібно описувати минувщину: від першої особи, не обираючи лише те, що варто висвітлювати, і не ховаючи те, про що краще промовчати. Персонажі твору живі (навіть іноді занадто живі, так детально описує автор емоційні та фізичні стани своїх друзів), події відбуваються непередбачувано та нечувано.