Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

0
Нема оцінок

Наречена

Непередбачувана й цікава збірка української еротичної прози. Відомі письменники відкриваються не зі шкільного, класичного, боку, а як спеціалісти широкого профілю. Зазначу, що на початку 20 століття описати у творі поцілунок - уже вважалося еротикою, а секс - то вже був натяк на порнографію. Мене ж вкотре здивував Михайло Могилянський. Каюся, що не чула ніколи про цього письменника. Хоча й дивилася «Острів любові», серіал Олега Бійми, що наробив розголосу в 1990-х. Одна з серій створена на основі новели «Наречена» Могилянського.

вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

Стріл

Надзвичайно важливою, як на мене, є поява цього збірника української модерної прози. Юрій Винничук відібрав доволі цікаві і маловідомі твори, зокрема Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, Івана Липи та інших. Я ж хочу поділитися своїми враженнями від новели Михайла Могилянського «Стріл». Деякі літературознавці відносять її до категорії еротичних творів, хоча максимум еротичного тут - це опис поцілунків. Оповідь ведеться від першої особи. Головний герой приїжджає до одруженої коханки, аби остаточно вирішити питання з їхніми відносинами.

вподобати
0 користувачів вподобало.
4.666665
Середня: 4.7 (6 оцінок)

Я бачу, вас цікавить пітьма

Вважаю, що Іларіон Павлюк це вже класика сучасного українського письменства)) Автор, який стрімко увірвався в літературний простір і завоював любов читачів. 4 березня у нашому місті відбудеться вистава «Я бачу, вас цікавить пітьма», і я вже маю квитки дуже чекаю!

Це була моя перша книга знайомства з автором. Читаючи відгуки, вагалася, чи починати хтось був у захваті, комусь книга важко йшла. А мені сподобалось. Із задоволенням продовжу знайомство з іншими творами Павлюка, адже його манера письма справді вражає. Дуже тішить, скільки зараз талановитих українських письменників ❤️

вподобати
1 користувач вподобав.
2
Середня: 2 (1 оцінок)
Знаєте, є казки, які хочеться перечитувати заради затишку, а є «Маленький Мук». Від неї в мене ще з дитинства залишився якийсь дивний, липкий осад. І справа навіть не в тому, що Гауф пише досить похмуро (хоча ця баба з котами мені в нічних жахіттях снилася). Справа в тому, що це історія про тотальну, безпросвітну самотність. Людину все життя гнобили просто за те, що вона «не така». Батько соромився, родичі вигнали, при дворі цькували і найсумніше, що ніякі магічні капці чи чарівна палиця не допомогли йому знайти хоча б одного друга.
вподобати
1 користувач вподобав.
4.88889
Середня: 4.9 (9 оцінок)

Нетиповий "випуск"

«Гаррі Поттер і Смертельні реліквії» - це той момент, коли продзвенів останній дзвоник, але замість випускного - окопи. Можна подумати, що я читаю цю книгу вже не як фентезі, а як хроніку падіння демократії та життя в окупації. Захоплення Міністерства, створення «комісій з реєстрації напівкровних», пропаганда через «Щоденний віщун» - це ж прямі, страшні алюзії на тоталітарні режими ХХ століття. Іноді важко повірити, що дорослі, освічені люди можуть так швидко «перефарбуватися» і почати служити злу заради власної безпеки але скільки разів в реальному житті ми пачимо подібне.

вподобати
1 користувач вподобав.
4.1
Середня: 4.1 (10 оцінок)
«Напівкровний Принц» для мене - це книга про кризу академічної доброчесності і про те, що ми називаємо «блатом». Як вчителя, мене страшенно тригерить персонаж Горація Слизнорта. Це отой тип педагога, який, на жаль, зустрічається в багатьох університетах: він оцінює не твої знання, а те, чиїм родичем ти є, або наскільки ти можеш бути йому корисним. Його «Клуб Слимаків» - це модель корупції та кумівства в мініатюрі. Він вчить дітей не зіллєварінню, а тому, що «зв’язки вирішують усе». Бридко, але дуже життєво. А історія з підручником Принца? Це ж готовий кейс для педради!
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

Мандрівка Україною

Надзвичайно цікава книга для тих, хто хотів відвідати Україну у 2021 році, тобто до війни. Памʼятаю, що отримала її в подарунок від видавництва, активним читачем якого я була. Вже на першій сторінці укладач пише про 30 причин подорожувати Україною. На першому місці - ціни в гривнях однозначно приємніші. Друга причина: Україна - одна з найбезпечніших країн для туризму та подорожей. Читаєш - і нібито це все було в минулому житті, коли не існувало війни і космічних цін на продукти. Але інші 28 причин є актуальними, зокрема зустріти весну в Чернівцях (10) чи кинути монетку в Дніпро (8).

вподобати
1 користувач вподобав.
4.727275
Середня: 4.7 (11 оцінок)

Бюрократія існує скрізь. Навіть якщо це світ магії.

«Келих вогню» - це той момент, коли шкільна парта перетворюється на трибуну міжнародної дипломатії, а дитячі ігри закінчуються першою кров’ю. Чесно кажучи, організація Турніру трьох чаклунів мене просто жахає. З юридичної точки зору - це суцільна недбалість і кримінал! Відправити неповнолітніх на вірну смерть під прикриттям «традицій»? На жаль, історія знає безліч прикладів, коли амбіції чиновників ставилися вище за життя людей. Барті Крауч-старший - це ідеальний приклад «людини системи»: жорсткий законник, який у гонитві за правилами втратив власну душу й сина.

вподобати
1 користувач вподобав.
4.36842
Середня: 4.4 (19 оцінок)
Зацікавившись почала читати. І нехай у мене зараз полетять гнилі помідори у банках. Прочитала книгу до половини другого розділу, і далі таку єресь читати немає моїх сил, нікому не раджу. Не в тім річ, що це російський письменник, хоч він до речі родом із України. Чому Булгаков змальовує сина божого з підігнутими плечами , що плазує перед Понтієм Пілотом? ТА ЦЕ БРЄД, ТОВАРІЩІ ! Мені стало фізично і морально погано від такого богохульства, і це Булгаков син священника. Книга недоречна у будь якому віці.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

П'ятнадцятерічний капітан

"пятнедцятерічний капітан" - не просто пригодницький роман. Це історія звичайного п'ятнадцятерічного хлопця без жодних суперсил якому несподівано довелося узяти на власні плечі корабель з командою та пасажирами і вирушити у подорож сповнену цікавих а іноді небезпечних пригод. Та команда завжди була на його боці і завжди допомагала хоч теж не мала жодних суперсил. Ця книга нас навчає хто такі лідери і що аби бути ним достатньо бути звичайною людиною але при цьому уміти думати і бути справедливим. 

Дік сенд справжній лідер!

 

 

 

вподобати
0 користувачів вподобало.